Приповісток 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
1Do not envy wicked men or desire their company;
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
2for their hearts devise violence, and their lips declare trouble.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
3By wisdom a house is built and by understanding it is established;
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
4through knowledge its rooms are filled with every precious and beautiful treasure.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
5A wise man is strong, and a man of knowledge enhances his strength.
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
6Only with sound guidance should you wage war, and victory lies in a multitude of counselors.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
7Wisdom is too high for a fool; he does not open his mouth in the meeting place.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
8He who plots evil will be called a schemer.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
9A foolish scheme is sin, and a mocker is detestable to men.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
10If you faint in the day of distress, how small is your strength!
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
11Rescue those being led away to death, and restrain those stumbling toward the slaughter.
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
12If you say, “Behold, we did not know about this,” does not He who weighs hearts consider it? Does not the One who guards your life know? Will He not repay a man according to his deeds?
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
13Eat honey, my son, for it is good, and the honeycomb is sweet to your taste.
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
14Know therefore that wisdom is sweet to your soul. If you find it, there is a future for you, and your hope will never be cut off.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
15Do not lie in wait, O wicked man, near the dwelling of the righteous; do not destroy his resting place.
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
16For though a righteous man may fall seven times, he still gets up; but the wicked stumble in bad times.
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
17Do not gloat when your enemy falls, and do not let your heart rejoice when he stumbles,
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
18or the LORD will see and disapprove, and turn His wrath away from him.
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
19Do not fret over evildoers, and do not be envious of the wicked.
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
20For the evil man has no future; the lamp of the wicked will be extinguished.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
21My son, fear the LORD and the king, and do not associate with the rebellious.
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
22For they will bring sudden destruction. Who knows what ruin they can bring?
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
23These also are sayings of the wise: To show partiality in judgment is not good.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
24Whoever tells the guilty, “You are innocent”— peoples will curse him, and nations will denounce him;
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
25but it will go well with those who convict the guilty, and rich blessing will come upon them.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
26An honest answer given is like a kiss on the lips.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
27Complete your outdoor work and prepare your field; after that, you may build your house.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
28Do not testify against your neighbor without cause, and do not deceive with your lips.
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
29Do not say, “I will do to him as he has done to me; I will repay the man according to his work.”
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
30I went past the field of a slacker and by the vineyard of a man lacking judgment.
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
31Thorns had grown up everywhere, thistles had covered the ground, and the stone wall was broken down.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
32I observed and took it to heart; I looked and received instruction:
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
33A little sleep, a little slumber, a little folding of the hands to rest,
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
34and poverty will come upon you like a robber, and need like a bandit.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.