Приповісток 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
1A good name is more desirable than great riches; favor is better than silver and gold.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
2The rich and the poor have this in common: The LORD is Maker of them all.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
3The prudent see danger and take cover, but the simple keep going and suffer the consequences.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
4The rewards of humility and the fear of the LORD are wealth and honor and life.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
5Thorns and snares lie on the path of the perverse; he who guards his soul stays far from them.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
6Train up a child in the way he should go, and when he is old he will not depart from it.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
7The rich rule over the poor, and the borrower is slave to the lender.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
8He who sows injustice will reap disaster, and the rod of his fury will be destroyed.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
9A generous man will be blessed, for he shares his bread with the poor.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
10Drive out the mocker, and conflict will depart; even quarreling and insults will cease.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
11He who loves a pure heart and gracious lips will have the king for a friend.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
12The LORD’s eyes keep watch over knowledge, but He frustrates the words of the faithless.
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
13The slacker says, “There is a lion outside! I will be slain in the streets!”
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
14The mouth of an adulteress is a deep pit; he who is under the wrath of the LORD will fall into it.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
15Foolishness is bound up in the heart of a child, but the rod of discipline drives it far from him.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
16Oppressing the poor to enrich oneself or giving gifts to the rich will surely lead to poverty.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
17Incline your ear and hear the words of the wise— apply your mind to my knowledge—
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
18for it is pleasing when you keep them within you and they are constantly on your lips.
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
19So that your trust may be in the LORD, I instruct you today—yes, you.
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
20Have I not written for you thirty sayings about counsel and knowledge,
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
21to show you true and reliable words, that you may soundly answer those who sent you?
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
22Do not rob a poor man because he is poor, and do not crush the afflicted at the gate,
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
23for the LORD will take up their case and will plunder those who rob them.
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
24Do not make friends with an angry man, and do not associate with a hot-tempered man,
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
25or you may learn his ways and entangle yourself in a snare.
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
26Do not be one who gives pledges, who puts up security for debts.
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
27If you have nothing with which to pay, why should your bed be taken from under you?
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
28Do not move an ancient boundary stone which your fathers have placed.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
29Do you see a man skilled in his work? He will be stationed in the presence of kings; he will not stand before obscure men.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.