Приповісток 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
1Vzácnější jest jméno dobré než bohatství veliké, a přízeň lepší než stříbro a zlato.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
2Bohatý a chudý potkávají se, učinitel obou jest Hospodin.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
3Opatrný vida zlé, vyhne se, ale hloupí předce jdouce, těžkosti docházejí.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
4Pokory a bázně Hospodinovy odplata jest bohatství a sláva i život.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
5Trní a osídla jsou na cestě převráceného; kdož ostříhá duše své, vzdálí se od nich.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
6Vyučuj mladého podlé způsobu cesty jeho; nebo když se i zstará, neuchýlí se od ní.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
7Bohatý nad chudými panuje, a vypůjčující bývá služebníkem toho, jenž půjčuje.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
8Kdo rozsívá nepravost, žíti bude trápení; prut zajisté prchlivosti jeho přestane.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
9Oko dobrotivé, onoť požehnáno bude; nebo udílí z chleba svého chudému.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
10Vyvrz posměvače, a odejdeť svada, anobrž přestane svár a lehkost.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
11Kdo miluje čistotu srdce, a v čích rtech jest příjemnost, takového král přítelem bývá.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
12Oči Hospodinovy ostříhají umění, ale snažnosti ošemetného převrací.
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
13Říká lenoch: Lev jest vně, naprostřed ulic byl bych zabit.
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
14Jáma hluboká ústa postranních; ten, na kohož se hněvá Hospodin, vpadne tam.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
15Bláznovství přivázáno jest k srdci mladého, ale metla kázně vzdálí je od něho.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
16Kdo utiská nuzného, aby rozmnožil své, a dává bohatému, jistotně bude v nouzi.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
17Nakloň ucha svého, a slyš slova moudrých, a mysl svou přilož k učení mému.
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
18Nebo to bude utěšenou věcí, jestliže je složíš v srdci svém, budou-li spolu nastrojena ve rtech tvých.
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
19Aby bylo v Hospodinu doufání tvé, oznamujiť to dnes. I ty také ostříhej toho.
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
20Zdaližť jsem nenapsal znamenitých věcí z strany rad a umění,
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
21Aťbych v známost uvedl jistotu řečí pravých, tak abys vynášeti mohl slova pravdy těm, kteříž by k tobě poslali?
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
22Nelup nuzného, proto že nuzný jest, aniž potírej chudého v bráně.
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
23Nebo Hospodin povede při jejich, a vydře duši těm, kteříž vydírají jim.
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
24Nebývej přítelem hněvivého, a s mužem prchlivým neobcuj,
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
25Abys se nenaučil stezkám jeho, a nevložil osídla na duši svou.
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
26Nebývej mezi rukojměmi, mezi slibujícími za dluhy.
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
27Nemáš-li, čím bys zaplatil, proč má kdo bráti lůže tvé pod tebou?
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
28Nepřenášej mezníku starodávního, kterýž učinili otcové tvoji.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
29Vídáš-li, že muž snažný v díle svém před králi stává? Nestává před nepatrnými.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.