Приповісток 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
1نیک نامی از کثرت دولتمندی افضل است، و فیض از نقره و طلا بهتر.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
2دولتمند و فقیر با هم ملاقات میکنند، آفریننده هر دوی ایشان خداوند است.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
3مرد زیرک، بلا را میبیند و خویشتن رامخفی میسازد و جاهلان میگذرند و در عقوبت گرفتار میشوند.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
4جزای تواضع و خداترسی، دولت و جلال وحیاتاست.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
5خارها و دامها در راه کجروان است، اما هرکه جان خود را نگاه دارد از آنها دور میشود.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
6طفل را در راهی که باید برود تربیت نما، وچون پیر هم شود از آن انحراف نخواهد ورزید.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
7توانگر بر فقیر تسلط دارد، و مدیون غلام طلب کار میباشد.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
8هرکه ظلم بکارد بلا خواهد دروید، وعصای غضبش زایل خواهد شد.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
9شخصی که نظر او باز باشد مبارک خواهدبود، زیرا که از نان خود به فقرا میدهد.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
10استهزاکننده را دور نما و نزاع رفع خواهدشد، و مجادله و خجالت ساکت خواهد گردید.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
11هرکه طهارت دل را دوست دارد، و لبهای ظریف دارد پادشاه دوست او میباشد.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
12چشمان خداوند معرفت را نگاه میدارد وسخنان خیانتکاران را باطل میسازد.
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
13مرد کاهل میگوید شیر بیرون است، و درکوچهها کشته میشوم.
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
14دهان زنان بیگانه چاه عمیق است، و هرکه مغضوب خداوند باشد در آن خواهد افتاد.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
15حماقت در دل طفل بسته شده است، اماچوب تادیب آن را از او دور خواهد کرد.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
16هرکه بر فقیر برای فایده خویش ظلم نماید، و هرکه به دولتمندان ببخشد البته محتاج خواهد شد.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
17گوش خود را فرا داشته، کلام حکما رابشنو، و دل خود را به تعلیم من مایل گردان،
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
18زیرا پسندیده است که آنها را در دل خودنگاه داری، و بر لبهایت جمیع ثابت ماند،
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
19تا اعتماد تو بر خداوند باشد. امروز تو راتعلیم دادم،
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
20آیا امور شریف را برای تو ننوشتم؟ شامل بر مشورت معرفت،
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
21تا قانون کلام راستی را اعلام نمایم، و توکلام راستی را نزد فرستندگان خود پس ببری؟
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
22فقیر را از آن جهت که ذلیل است تاراج منما، و مسکین را در دربار، ستم مرسان،
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
23زیرا خداوند دعوی ایشان را فیصل خواهدنمود، و جان تاراج کنندگان ایشان را به تاراج خواهد داد.
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
24با مرد تندخو معاشرت مکن، و با شخص کج خلق همراه مباش،
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
25مبادا راههای او را آموخته شوی و جان خود را در دام گرفتار سازی.
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
26ازجمله آنانی که دست میدهند مباش و نه از آنانی که برای قرضها ضامن میشوند.
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
27اگر چیزی نداری که ادا نمایی پس چرابستر تو را از زیرت بردارد.
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
28حد قدیمی را که پدرانت قرار داده اندمنتقل مساز.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
29آیا مردی را که در شغل خویش ماهر باشدمی بینی؟ او در حضور پادشاهان خواهد ایستاد، پیش پست فطرتان نخواهد ایستاد.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.