Приповісток
Chapter 12
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Приповісток 12

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
1هر‌که تادیب را دوست می‌دارد معرفت را دوست می‌دارد، اما هر‌که از تنبیه نفرت کند وحشی است.
2Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
2مرد نیکو رضامندی خداوند را تحصیل می‌نماید، اما او صاحب تدبیر فاسد را ملزم خواهد ساخت.
3Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
3انسان از بدی استوار نمی شود، اما ریشه عادلان جنبش نخواهد خورد.
4Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його.
4زن صالحه تاج شوهر خود می‌باشد، اما زنی که خجل سازد مثل پوسیدگی در استخوانهایش می‌باشد.
5Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.
5فکرهای عادلان انصاف است، اما تدابیرشریران فریب است.
6Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх.
6سخنان شریران برای خون در کمین است، اما دهان راستان ایشان را رهایی می‌دهد.
7Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
7شریران واژگون شده، نیست می‌شوند، اماخانه عادلان برقرار می‌ماند.
8О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
8انسان برحسب عقلش ممدوح می‌شود، اماکج دلان خجل خواهند گشت.
9Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
9کسی‌که حقیر باشد و خادم داشته باشد، بهتراست از کسی‌که خویشتن را برافرازد و محتاج نان باشد.
10Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
10مرد عادل برای جان حیوان خود تفکرمی کند، اما رحمتهای شریران ستم کیشی است.
11Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
11کسی‌که زمین خود را زرع کند از نان سیرخواهد شد، اما هر‌که اباطیل را پیروی نمایدناقص العقل است.
12Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
12مرد شریر به شکار بدکاران طمع می‌ورزد، اما ریشه عادلان میوه می‌آورد.
13Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
13در تقصیر لبها دام مهلک است، اما مردعادل از تنگی بیرون می‌آید.
14Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.
14انسان از ثمره دهان خود از نیکویی سیرمی شود، و مکافات دست انسان به او رد خواهدشد.
15Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
15راه احمق در نظر خودش راست است، اماهر‌که نصیحت را بشنود حکیم است.
16Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
16غضب احمق فور آشکار می‌شود، اماخردمند خجالت را می‌پوشاند.
17Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.
17هر‌که به راستی تنطق نماید عدالت را ظاهرمی کند، و شاهد دروغ، فریب را.
18Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює.
18هستند که مثل ضرب شمشیر حرفهای باطل می‌زنند، اما زبان حکیمان شفا می‌بخشد.
19Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.
19لب راستگو تا به ابد استوار می‌ماند، اما زبان دروغگو طرفه العینی است.
20Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
20در دل هر‌که تدبیر فاسد کند فریب است، اما مشورت دهندگان صلح را شادمانی است.
21Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.
21هیچ بدی به مرد صالح واقع نمی شود، اماشریران از بلا پر خواهند شد.
22Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
22لبهای دروغگو نزد خداوند مکروه است، اما عاملان راستی پسندیده او هستند.
23Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
23مرد زیرک علم را مخفی می‌دارد، اما دل احمقان حماقت را شایع می‌سازد.
24Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.
24دست شخص زرنگ سلطنت خواهدنمود، اما مرد کاهل بندگی خواهد کرد.
25Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.
25کدورت دل انسان، او را منحنی می‌سازد، اما سخن نیکو او را شادمان خواهد گردانید.
26Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.
26مرد عادل برای همسایه خود هادی می‌شود، اما راه شریران ایشان را گمراه می‌کند.
27Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.
27مرد کاهل شکار خود را بریان نمی کند، امازرنگی، توانگری گرانبهای انسان است.
28На дорозї правди — життє, й нема на її стежцї смертї.
28در طریق عدالت حیات‌است، و درگذرگاههایش موت نیست.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.