Приповісток 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
1امثال سلیمان بن داود پادشاه اسرائیل
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
2به جهت دانستن حکمت و عدل، و برای فهمیدن کلمات فطانت.
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
3به جهت اکتساب ادب معرفت آمیز، و عدالت و انصاف و استقامت.
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
4تاساده دلان را زیرکی بخشد، و جوانان را معرفت وتمیز.
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
5تا مرد حکیم بشنود و علم را بیفزاید. ومرد فهیم تدابیر را تحصیل نماید.
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
6تا امثال وکنایات را بفهمند، کلمات حکیمان و غوامض ایشان را.
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
7ترس یهوه آغاز علم است. لیکن جاهلان حکمت و ادب را خوار میشمارند.
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
8ای پسر من تادیب پدر خود را بشنو، و تعلیم مادر خویش را ترک منما.
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
9زیرا که آنها تاج زیبایی برای سر تو، و جواهر برای گردن توخواهد بود.
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
10ای پسر من اگر گناهکاران تو رافریفته سازند، قبول منما.
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
11اگر گویند: «همراه مابیا تا برای خون در کمین بنشینیم، و برای بیگناهان بیجهت پنهان شویم،
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
12مثل هاویه ایشان را زنده خواهیم بلعید، و تندرست مانندآنانی که به گور فرو میروند.
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
13هر گونه اموال نفیسه را پیدا خواهیم نمود. و خانه های خود را ازغنیمت مملو خواهیم ساخت.
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
14قرعه خود رادر میان ما بینداز. و جمیع ما را یک کیسه خواهدبود.»
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
15ای پسر من با ایشان در راه مرو. و پای خودرا از طریقهای ایشان باز دار
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
16زیرا که پایهای ایشان برای شرارت میدود و به جهت ریختن خون میشتابد.
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
17به تحقیق، گستردن دام در نظرهر بالداری بیفایده است.
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
18لیکن ایشان به جهت خون خود کمین میسازند، و برای جان خویش پنهان میشوند.
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
19همچنین است راههای هر کس که طماع سود باشد، که آن جان مالک خود را هلاک میسازد.
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
20حکمت در بیرون ندا میدهد و در شوارع عام آواز خود را بلند میکند.
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
21در سرچهارراهها در دهنه دروازهها میخواند و در شهربه سخنان خود متکلم میشود
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
22که «ای جاهلان تا به کی جهالت را دوست خواهید داشت؟ و تا به کی مستهزئین از استهزا شادی میکنند و احمقان از معرفت نفرت مینمایند؟
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
23بهسبب عتاب من بازگشت نمایید. اینک روح خود را بر شما افاضه خواهم نمود و کلمات خود را بر شما اعلام خواهم کرد.
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
24زیرا که چون خواندم، شما ابانمودید و دستهای خود را افراشتم و کسی اعتنانکرد.
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
25بلکه تمامی نصیحت مرا ترک نمودید وتوبیخ مرا نخواستید.
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
26پس من نیز در حین مصیبت شما خواهم خندید و چون ترس بر شمامستولی شود استهزا خواهم نمود.
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
27چون خوف مثل باد تند بر شما عارض شود، و مصیبت مثل گردباد به شما دررسد، حینی که تنگی وضیق بر شما آید.
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
28آنگاه مرا خواهند خواندلیکن اجابت نخواهم کرد، و صبحگاهان مراجستجو خواهند نمود اما مرا نخواهند یافت.
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
29چونکه معرفت را مکروه داشتند، و ترس خداوند را اختیار ننمودند،
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
30و نصیحت مراپسند نکردند، و تمامی توبیخ مرا خوار شمردند،
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
31بنابراین، از میوه طریق خود خواهند خورد، واز تدابیر خویش سیر خواهند شد.
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
32زیرا که ارتداد جاهلان، ایشان را خواهد کشت و راحت غافلانه احمقان، ایشان را هلاک خواهد ساخت.
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
33اما هرکه مرا بشنود در امنیت ساکن خواهدبود، و از ترس بلا مستریح خواهد ماند.»
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.