Приповісток 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
1Přísloví Šalomouna syna Davidova, krále Izraelského,
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
2Ku poznání moudrosti a cvičení, k vyrozumívání řečem rozumnosti,
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
3K dosažení vycvičení v opatrnosti, spravedlnosti, soudu a toho, což pravého jest,
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
4Aby dána byla hloupým důmyslnost, mládenečku umění a prozřetelnost.
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
5Když poslouchati bude moudrý, přibude mu umění, a rozumný bude vtipnější,
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
6K srozumění podobenství, a výmluvnosti řeči moudrých a pohádkám jejich.
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
7Bázeň Hospodinova jest počátek umění, moudrostí a cvičením pohrdají blázni.
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
8Poslouchej, synu můj, cvičení otce svého, a neopouštěj naučení matky své.
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
9Neboť to přidá příjemnosti hlavě tvé, a bude zlatým řetězem hrdlu tvému.
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
10Synu můj, jestliže by tě namlouvali hříšníci, nepřivoluj.
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
11Jestliže by řekli: Poď s námi, úklady čiňme krvi, skryjeme se proti nevinnému bez ostýchání se;
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
12Sehltíme je jako hrob za živa, a v cele jako ty, jenž sstupují do jámy;
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
13Všelijakého drahého zboží dosáhneme, naplníme domy své loupeží;
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
14Vrz los svůj mezi nás, měšec jeden budeme míti všickni:
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
15Synu můj, nevycházej na cestu s nimi, zdrž nohu svou od stezky jejich;
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
16Nebo nohy jejich ke zlému běží, a pospíchají k vylévání krve.
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
17Jistě, že jakož nadarmo roztažena bývá sít před očima jakéhokoli ptactva,
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
18Tak tito proti krvi své ukládají, skrývají se proti dušem svým.
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
19Takovéť jsou cesty každého dychtícího po zisku, duši pána svého uchvacuje.
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
20Moudrost vně volá, na ulicech vydává hlas svůj.
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
21V největším hluku volá, u vrat brány, v městě, a výmluvnosti své vypravuje, řka:
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
22Až dokud hloupí milovati budete hloupost, a posměvači posměch sobě libovati, a blázni nenáviděti umění?
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
23Obraťtež se k domlouvání mému. Hle, vynáším vám ducha svého, a v známost vám uvodím slova svá.
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
24Poněvadž jsem volala, a odpírali jste; vztahovala jsem ruku svou, a nebyl, kdo by pozoroval,
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
25Anobrž strhli jste se všeliké rady mé, a trestání mého jste neoblíbili:
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
26Pročež i já v bídě vaší smáti se budu, posmívati se budu, když přijde to, čehož se bojíte,
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
27Když přijde jako hrozné zpuštění to, čehož se bojíte, a bída vaše jako bouře nastane, když přijde na vás trápení a ssoužení.
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
28Tehdy volati budou ke mně, a nevyslyším; ráno hledati mne budou, a nenaleznou mne.
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
29Proto že nenáviděli umění, a bázně Hospodinovy nevyvolili,
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
30Aniž povolili radě mé, ale pohrdali všelikým domlouváním mým.
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
31Protož jísti budou ovoce skutků svých, a radami svými nasyceni budou.
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
32Nebo pokoj hloupých zmorduje je, a štěstí bláznů zahubí je.
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
33Ale kdož mne poslouchá, bydliti bude bezpečně, pokoj maje před strachem zlých věcí.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.