Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1Lepší jest kus chleba suchého s pokojem, nežli dům plný nabitých hovad s svárem.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2Služebník rozumný panovati bude nad synem, kterýž jest k hanbě, a mezi bratřími děliti bude dědictví.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3Teglík stříbra a pec zlata zkušuje, ale srdcí Hospodin.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4Zlý člověk pozoruje řečí nepravých, a lhář poslouchá jazyka převráceného.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5Kdo se posmívá chudému, útržku činí Učiniteli jeho; a kdo se z bídy raduje, nebude bez pomsty.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6Koruna starců jsou vnukové, a ozdoba synů otcové jejich.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7Nesluší na blázna řeči znamenité, ovšem na kníže řeč lživá.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8Jako kámen drahý, tak bývá vzácný dar před očima toho, kdož jej béře; k čemukoli směřuje, daří se jemu.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9Kdo přikrývá přestoupení, hledá lásky; ale kdo obnovuje věc, rozlučuje přátely.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10Více se chápá rozumného jedno domluvení, nežli by blázna stokrát ubil.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11Zpurný toliko zlého hledá, pročež přísný posel na něj poslán bývá.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12Lépe člověku potkati se s nedvědicí osiřalou, nežli s bláznem v bláznovství jeho.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13Kdo odplacuje zlým za dobré, neodejdeť zlé z domu jeho.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14Začátek svady jest, jako když kdo protrhuje vodu; protož prvé než by se zsilil svár, přestaň.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15Kdož ospravedlňuje nepravého, i kdož odsuzuje spravedlivého, ohavností jsou Hospodinu oba jednostejně.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16K čemu jest zboží v ruce blázna, když k nabytí moudrosti rozumu nemá?
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17Všelikého času miluje, kdož jest přítelem, a bratr v ssoužení ukáže se.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18Èlověk bláznivý ruku dávaje, činí slib před přítelem svým.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19Kdož miluje svadu, miluje hřích; a kdo vyvyšuje ústa svá, hledá potření.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20Převrácené srdce nenalézá toho, což jest dobrého; a kdož má vrtký jazyk, upadá v těžkost.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21Kdo zplodil blázna, k zámutku svému zplodil jej, aniž se bude radovati otec nemoudrého.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22Srdce veselé očerstvuje jako lékařství, ale duch zkormoucený vysušuje kosti.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23Bezbožný tajně béře dar, aby převrátil stezky soudu.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24Na oblíčeji rozumného vidí se moudrost, ale oči blázna těkají až na konec země.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25K žalosti jest otci svému syn blázen, a k hořkosti rodičce své.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26Jistě že pokutovati spravedlivého není dobré, tolikéž, aby knížata bíti měli pro upřímost.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27Zdržuje řeči své muž umělý; drahého ducha jest muž rozumný.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28Také i blázen, mlče, za moudrého jmín bývá, a zacpávaje rty své, za rozumného.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.