Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1設筵滿屋，大家相爭， 不如有塊乾餅，大家相安。
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2僕人辦事聰明，必管轄貽羞之子， 又在眾子中同分產業。
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3鼎為煉銀，爐為煉金； 惟有耶和華熬煉人心。
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4行惡的，留心聽奸詐之言； 說謊的，側耳聽邪惡之語。
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5戲笑窮人的，是辱沒造他的主； 幸災樂禍的，必不免受罰。
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6子孫為老人的冠冕； 父親是兒女的榮耀。
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7愚頑人說美言本不相宜， 何況君王說謊話呢？
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8賄賂在餽送的人眼中看為寶玉， 隨處運動都得順利。
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9遮掩人過的，尋求人愛； 屢次挑錯的，離間密友。
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10一句責備話深入聰明人的心， 強如責打愚昧人一百下。
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11惡人只尋背叛， 所以必有嚴厲的使者奉差攻擊他。
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12寧可遇見丟崽子的母熊， 不可遇見正行愚妄的愚昧人。
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13以惡報善的， 禍患必不離他的家。
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14紛爭的起頭 如 水放開， 所以，在爭鬧之先必當止息爭競。
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15定惡人為義的，定義人為惡的， 這都為耶和華所憎惡。
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16愚昧人既無聰明， 為何手拿價銀買智慧呢？
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17朋友乃時常親愛， 弟兄為患難而生。
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18在鄰舍面前擊掌作保 乃是無知的人。
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19喜愛爭競的，是喜愛過犯； 高立家門的，乃自取敗壞。
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20心存邪僻的，尋不着好處； 舌弄是非的，陷在禍患中。
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21生愚昧子的，必自愁苦； 愚頑人的父毫無喜樂。
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22喜樂的心乃是良藥； 憂傷的靈使骨枯乾。
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23惡人暗中受賄賂， 為要顛倒判斷。
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24明哲人眼前有智慧； 愚昧人眼望地極。
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25愚昧子使父親愁煩， 使母親憂苦。
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26刑罰義人為不善； 責打君子為不義。
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27寡少言語的，有知識； 性情溫良的，有聰明。
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28愚昧人若靜默不言也可算為智慧； 閉口不說也可算為聰明。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.