Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2Разумный раб господствует над беспутным сыном и между братьями разделит наследство.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3Плавильня - для серебра, и горнило - для золота, а сердца испытывает Господь.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4Злодей внимает устам беззаконным, лжец слушается языка пагубного.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5Кто ругается над нищим, тот хулит Творца его; кто радуется несчастью, тот не останется ненаказанным.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6Венец стариков - сыновья сыновей, и слава детей - родители их.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7Неприлична глупому важная речь, тем паче знатному - уста лживые.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8Подарок - драгоценный камень в глазах владеющего им: куда ни обратится он, успеет.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9Прикрывающий проступок ищет любви; а кто снова напоминает о нем, тот удаляет друга.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10На разумного сильнее действует выговор, нежели на глупого сто ударов.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11Возмутитель ищет только зла; поэтому жестокий ангел будет послан против него.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12Лучше встретить человеку медведицу, лишенную детей, нежели глупца с его глупостью.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13Кто за добро воздает злом, от дома того не отойдет зло.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14Начало ссоры - как прорыв воды; оставь ссору прежде, нежели разгорелась она.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15Оправдывающий нечестивого и обвиняющий праведного - оба мерзость пред Господом.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16К чему сокровище в руках глупца? Для приобретения мудрости у него нет разума.
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18Человек малоумный дает руку и ручается за ближнего своего.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19Кто любит ссоры, любит грех, и кто высоко поднимает ворота свои, тот ищет падения.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20Коварное сердце не найдет добра, и лукавый язык попадет в беду.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21Родил кто глупого, - себе на горе, и отец глупого не порадуется.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22Веселое сердце благотворно, как врачевство, а унылый дух сушит кости.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23Нечестивый берет подарок из пазухи, чтобы извратить пути правосудия.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24Мудрость - пред лицoм у разумного, а глаза глупца - на конце земли.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25Глупый сын - досада отцу своему и огорчение для матери своей.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26Нехорошо и обвинять правого, и бить вельмож за правду.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27Разумный воздержан в словах своих, и благоразумный хладнокровен.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28И глупец, когда молчит, может показаться мудрым, и затворяющий уста свои - благоразумным.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.