Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1Better is a dry morsel and quietness therewith, than a house full of feasting with strife.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2A servant that dealeth wisely shall have rule over a son that dealeth shamefully, and shall have part of the inheritance among the brethren.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3The refining pot is for silver, and the furnace for gold; but the LORD trieth the hearts.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4A evil-doer giveth heed to wicked lips; and a liar giveth ear to a mischievous tongue.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5Whoso mocketh the poor blasphemeth his Maker; and he that is glad at calamity shall not be unpunished.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6Children's children are the crown of old men; and the glory of children are their fathers.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7Overbearing speech becometh not a churl; much less do lying lips a prince.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8A gift is as a precious stone in the eyes of him that hath it; whithersoever he turneth, he prospereth.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9He that covereth a transgression seeketh love; but he that harpeth on a matter estrangeth a familiar friend.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10A rebuke entereth deeper into a man of understanding than a hundred stripes into a fool.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11A rebellious man seeketh only evil; therefore a cruel messenger shall be sent against him.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12Let a bear robbed of her whelps meet a man, rather than a fool in his folly.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13Whoso rewardeth evil for good, evil shall not depart from his house.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14The beginning of strife is as when one letteth out water; therefore leave off contention, before the quarrel break out.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15He that justifieth the wicked, and he that condemneth the righteous, even they both are an abomination to the LORD.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16Wherefore is there a price in the hand of a fool to buy wisdom, seeing he hath no understanding?
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17A friend loveth at all times, and a brother is born for adversity.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18A man void of understanding is he that striketh hands, and becometh surety in the presence of his neighbour.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19He loveth transgression that loveth strife; he that exalteth his gate seeketh destruction.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20He that hath a froward heart findeth no good; and he that hath a perverse tongue falleth into evil.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21He that begetteth a fool doeth it to his sorrow; and the father of a churl hath no joy.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22A merry heart is a good medicine; but a broken spirit drieth the bones.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23A wicked man taketh a gift out of the bosom, to pervert the ways of justice.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24Wisdom is before him that hath understanding; but the eyes of a fool are in the ends of the earth.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25A foolish son is vexation to his father, and bitterness to her that bore him.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26To punish also the righteous is not good, nor to strike the noble for their uprightness.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27He that spareth his words hath knowledge; and he that husbandeth his spirit is a man of discernment.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28Even a fool, when he holdeth his peace, is counted wise; and he that shutteth his lips is esteemed as a man of understanding.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.