Приповісток 25
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
1These also are proverbs of Solomon, which the men of Hezekiah king of Judah copied out.
2Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів — розвідувати дїло.
2It is the glory of God to conceal a thing; but the glory of kings is to search out a matter.
3Як неба висота й землї глибина, так серце у царів — невідоме.
3The heaven for height, and the earth for depth, and the heart of kings is unsearchable.
4Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:
4Take away the dross from the silver, and there cometh forth a vessel for the refiner;
5Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.
5Take away the wicked from before the king, and his throne shall be established in righteousness.
6Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;
6Glorify not thyself in the presence of the king, and stand not in the place of great men;
7Бо красше, коли тобі скажуть: „Ходи сюди висше‟, анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
7For better is it that it be said unto thee: 'Come up hither', than that thou shouldest be put lower in the presence of the prince, whom thine eyes have seen.
8Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
8Go not forth hastily to strive, lest thou know not what to do in the end thereof, when thy neighbour hath put thee to shame.
9Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
9Debate thy cause with thy neighbour, but reveal not the secret of another;
10Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
10Lest he that heareth it revile thee, and thine infamy turn not away.
11Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
11A word fitly spoken is like apples of gold in settings of silver.
12Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
12As an ear-ring of gold, and an ornament of fine gold, so is a wise reprover upon an obedient ear.
13Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
13As the cold of snow in the time of harvest, so is a faithful messenger to him that sendeth him; for he refresheth the soul of his master.
14Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
14As vapours and wind without rain, so is he that boasteth himself of a false gift.
15Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
15By long forbearing is a ruler persuaded, and a soft tongue breaketh the bone.
16Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
16Hast thou found honey? eat so much as is sufficient for thee, lest thou be filled therewith, and vomit it.
17Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
17Let thy foot be seldom in thy neighbour's house; lest he be sated with thee, and hate thee.
18Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
18As a maul, and a sword, and a sharp arrow, so is a man that beareth false witness against his neighbour.
19Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
19Confidence in an unfaithful man in time of trouble is like a broken tooth, and a foot out of joint.
20Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, — все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
20As one that taketh off a garment in cold weather, and as vinegar upon nitre, so is he that singeth songs to a heavy heart.
21Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
21If thine enemy be hungry, give him bread to eat, and if he be thirsty, give him water to drink;
22Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
22For thou wilt heap coals of fire upon his head, and the LORD will reward thee.
23Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
23The north wind bringeth forth rain, and a backbiting tongue an angry countenance.
24Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
24It is better to dwell in a corner of the housetop, than in a house in common with a contentious woman.
25Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
25As cold waters to a faint soul, so is good news from a far country.
26Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.
26As a troubled fountain, and a corrupted spring, so is a righteous man that giveth way before the wicked.
27Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави — не є славою.
27It is not good to eat much honey; so for men to search out their own glory is not glory.
28Що місто отворене й без муру, те — чоловік, що не панує над духом своїм у мові.
28Like a city broken down and without a wall, so is he whose spirit is without restraint.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.