Приповісток 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
1My son, forget not my teaching; but let thy heart keep my commandments;
2Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
2For length of days, and years of life, and peace, will they add to thee.
3Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, —
3Let not kindness and truth forsake thee; bind them about thy neck, write them upon the table of thy heart;
4А станешся любим і приятним і Богові й людям.
4So shalt thou find grace and good favour in the sight of God and man.
5Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
5Trust in the LORD with all thy heart, and lean not upon thine own understanding.
6У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
6In all thy ways acknowledge Him, and He will direct thy paths.
7Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
7Be not wise in thine own eyes; fear the LORD, and depart from evil;
8За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
8It shall be health to thy navel, and marrow to thy bones.
9Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
9Honour the LORD with thy substance, and with the first-fruits of all thine increase;
10А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
10So shall thy barns be filled with plenty, and thy vats shall overflow with new wine.
11Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
11My son, despise not the chastening of the LORD, neither spurn thou His correction;
12Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
12For whom the LORD loveth He correcteth, even as a father the son in whom he delighteth.
13Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
13Happy is the man that findeth wisdom, and the man that obtaineth understanding.
14Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
14For the merchandise of it is better than the merchandise of silver, and the gain thereof than fine gold.
15Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
15She is more precious than rubies; and all the things thou canst desire are not to be compared unto her.
16В правій руцї в неї — життє на сьвітї довге, а в лївій у неї — багацтво й слава.
16Length of days is in her right hand; in her left hand are riches and honour.
17Усї шляхи її — шляхи приятні, і всї стежки її — задоволеннє (серця).
17Her ways are ways of pleasantness, and all her paths are peace.
18Вона — деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
18She is a tree of life to them that lay hold upon her, and happy is every one that holdest her fast.
19Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
19The LORD by wisdom founded the earth; by understanding He established the heavens.
20Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
20By His knowledge the depths were broken up, and the skies drop down the dew.
21Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
21My son, let not them depart from thine eyes; keep sound wisdom and discretion;
22Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
22So shall they be life unto thy soul, and grace to thy neck.
23Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
23Then shalt thou walk in thy way securely, and thou shalt not dash thy foot.
24Коли лягати меш — не будеш боятись, а коли заснеш, — сон твій солодкий буде.
24When thou liest down, thou shalt not be afraid; yea, thou shalt lie down, and thy sleep shall be sweet.
25Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
25Be not afraid of sudden terror, neither of the destruction of the wicked, when it cometh;
26Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
26For the LORD will be thy confidence, and will keep thy foot from being caught.
27У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
27Withhold not good from him to whom it is due, when it is in the power of thy hand to do it.
28Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
28Say not unto thy neighbour: 'Go, and come again, and to-morrow I will give'; when thou hast it by thee.
29Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
29Devise not evil against thy neighbour, seeing he dwelleth securely by thee.
30Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
30Strive not with a man without cause, if he have done thee no harm.
31Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
31Envy thou not the man of violence, and choose none of his ways.
32Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
32For the perverse is an abomination to the LORD; but His counsel is with the upright.
33Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
33The curse of the LORD is in the house of the wicked; but He blesseth the habitation of the righteous.
34З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
34If it concerneth the scorners, He scorneth them, but unto the humble He giveth grace.
35Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
35The wise shall inherit honour; but as for the fools, they carry away shame.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.