Приповісток 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
1The preparations of the heart are man's, but the answer of the tongue is from the LORD.
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
2All the ways of a man are clean in his own eyes; but the LORD weigheth the spirits.
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
3Commit thy works unto the LORD, and thy thoughts shall be established.
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
4The LORD hath made every things for His own purpose, yea, even the wicked for the day of evil.
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
5Every one that is proud in heart is an abomination to the LORD; my hand upon it! he shall not be unpunished.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
6By mercy and truth iniquity is expiated; and by the fear of the LORD men depart from evil.
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
7When a man's ways please the LORD, He maketh even his enemies to be at peace with him.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
8Better is a little with righteousness than great revenues with injustice.
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
9A man's heart deviseth his way; but the LORD directeth his steps.
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
10A divine sentence is in the lips of the king; his mouth trespasseth not in judgment.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
11A just balance and scales are the LORD'S; all the weights of the bag are His work.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
12It is an abomination to kings to commit wickedness; for the throne is established by righteousness.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
13Righteous lips are the delight of kings; and they love him that speaketh right.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
14The wrath of a king is as messengers of death; but a wise man will pacify it.
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
15In the light of the king's countenance is life; and his favour is as a cloud of the latter rain.
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
16How much better is it to get wisdom than gold! yea, to get understanding is rather to be chosen than silver.
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
17The highway of the upright is to depart from evil; he that keepeth his way preserveth his soul.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
18Pride goeth before destruction, and a haughty spirit before a fall.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
19Better it is to be of a lowly spirit with the humble, than to divide the spoil with the proud.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
20He that giveth heed unto the word shall find good; and whoso trusteth in the LORD, happy is he.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
21The wise in heart is called a man of discernment; and the sweetness of the lips increaseth learning.
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
22Understanding is a fountain of life unto him that hath it; but folly is the chastisement of fools.
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
23The heart of the wise teacheth his mouth, and addeth learning to his lips.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
24Pleasant words are as a honeycomb, sweet to the soul, and health to the bones.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
25There is a way which seemeth right unto a man, but the end thereof are the ways of death.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
26The hunger of the labouring man laboureth for him; for his mouth compelleth him.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
27An ungodly man diggeth up evil, and in his lips there is as a burning fire.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
28A froward man soweth strife; and a whisperer separateth familiar friends.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
29A man of violence enticeth his neighbour, and leadeth him into a way that is not good.
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
30He that shutteth his eyes, it is to devise froward things; he that biteth his lips bringeth evil to pass.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
31The hoary head is a crown of glory, it is found in the way of righteousness.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
32He that is slow to anger is better than the mighty; and he that ruleth his spirit than he that taketh a city.
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
33The lot is cast into the lap; but the whole disposing thereof is of the LORD.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.