Приповісток 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
1Плануриле пе каре ле фаче инима атырнэ де ом, дар рэспунсул пе каре-л дэ гура вине де ла Домнул.
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
2Тоате кэиле омулуй сунт курате ын окий луй, дар Чел че черчетязэ духуриле есте Домнул.
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
3Ынкрединцязэ-ць лукрэриле ын мына Домнулуй, ши ыць вор избути плануриле.
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
4Домнул а фэкут тоате пентру о цинтэ, кяр ши пе чел рэу пентру зиуа ненорочирий.
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
5Орьче инимэ труфашэ есте о скырбэ ынаинтя Домнулуй: хотэрыт, еа ну ва рэмыне непедепситэ.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
6Прин драгосте ши крединчошие, омул испэшеште нелеӂюиря, ши прин фрика де Домнул, се абате де ла рэу.
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
7Кынд сунт плэкуте Домнулуй кэиле куйва, ый фаче приетень кяр ши пе врэжмаший луй.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
8Май бине пуцин ку дрептате декыт марь венитурь ку стрымбэтате.
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
9Инима омулуй се гындеште пе че кале сэ мяргэ, дар Домнул ый ындряптэ паший.
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
10Хотэрырь думнезеешть сунт пе бузеле ымпэратулуй, гура луй ну требуе сэ факэ грешель кынд жудекэ.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
11Кынтарул ши кумпэна дряптэ вин де ла Домнул; тоате греутэциле де кынтэрит сунт лукраря Луй.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
12Ымпэрацилор ле есте скырбэ сэ факэ рэу, кэч прин неприхэнире се ынтэреште ун скаун де домние.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
13Бузеле неприхэните сунт плэкуте ымпэрацилор, ши ей юбеск пе чел че ворбеште ку неприхэнире.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
14Мыния ымпэратулуй есте ун веститор ал морций, дар ун ом ынцелепт требуе с-о потоляскэ.
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
15Сенинэтатя фецей ымпэратулуй есте вяца ши бунэвоинца луй есте ка о плоае де примэварэ.
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
16Ку кыт май мулт фаче кыштигаря ынцелепчуний декыт а аурулуй! Ку кыт есте май де дорит кыштигаря причеперий декыт а арӂинтулуй!
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
17Каля оаменилор фэрэ приханэ есте сэ се феряскэ де рэу; ачела ышь пэзеште суфлетул, каре вегязэ асупра кэий сале.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
18Мындрия мерӂе ынаинтя пеирий ши труфия мерӂе ынаинтя кэдерий.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
19Май бине сэ фий смерит ку чей смериць декыт сэ ымпарць прада ку чей мындри.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
20Чине куӂетэ ла Кувынтул Домнулуй гэсеште феричиря ши чине се ынкреде ын Домнул есте феричит.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
21Чине аре о инимэ ынцеляптэ есте нумит причепут, дар дулчаца бузелор мэреште штиинца.
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
22Ынцелепчуня есте ун извор де вяцэ пентру чине о аре, дар педяпса небунилор есте небуния лор.
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
23Чине аре о инимэ ынцеляптэ ышь аратэ ынцелепчуня кынд ворбеште ши мереу се вэд ынвэцэтурь ной пе бузеле луй.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
24Кувинтеле приетеноасе сунт ка ун фагуре де мьере: дулчь пентру суфлет ши сэнэтоасе пентру оасе.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
25Мулте кэй и се пар буне омулуй, дар ла урмэ дук ла моарте.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
26Чине мунчеште, пентру ел мунчеште, кэч фоамя луй ыл ындямнэ ла лукру.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
27Омул стрикат прегэтеште ненорочиря ши пе бузеле луй есте ка ун фок апринс.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
28Омул неастымпэрат стырнеште чертурь ши пырыторул дезбинэ пе чей май бунь приетень.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
29Омул асупритор амэӂеште пе апроапеле сэу ши-л дуче пе о кале каре ну есте бунэ.
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
30Чине ынкиде окий ка сэ се дедя ла гындурь стрикате, чине-шь мушкэ бузеле, а ши сэвыршит рэул.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
31Перий албь сунт о кунунэ де чинсте, еа се гэсеште пе каля неприхэнирий.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
32Чел ынчет ла мыние прецуеште май мулт декыт ун витяз ши чине есте стэпын пе сине прецуеште май мулт декыт чине кучереште четэць.
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
33Се арункэ сорцул ын поала хайней, дар орьче хотэрыре вине де ла Домнул.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.