Приповісток 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Septuagint (Greek Old Testament), second edition
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
1ΠΑΝΤΑ τὰ ἔργα τοῦ ταπεινοῦ φανερὰ παρὰ τῷ Θεῷ, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ἐν ἡμέρᾳ κακῇ ὀλοῦνται.
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
no verse 2 in this text
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
no verse 3 in this text
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
no verse 4 in this text
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
5ἀκάθαρτος παρὰ Θεῷ πᾶς ὑψηλοκάρδιος, χειρὶ δὲ χεῖρας ἐμβαλὼν ἀδίκως οὐκ ἀθῳωθήσεται.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
no verse 6 in this text
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
7ἀρχὴ ὁδοῦ ἀγαθῆς τὸ ποιεῖν τὰ δίκαια, δεκτὰ δὲ παρὰ Θεῷ μᾶλλον ἢ θύειν θυσίας.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
8ὁ ζητῶν τὸν Κύριον εὑρήσει γνῶσιν μετὰ δικαιοσύνης, οἱ δὲ ὀρθῶς ζητοῦντες αὐτὸν εὑρήσουσιν εἰρήνην. (Μασ. 4)
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
9πάντα τὰ ἔργα τοῦ Κυρίου μετὰ δικαιοσύνης· φυλάσσεται δὲ ὁ ἀσεβὴς εἰς ἡμέραν κακήν.
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
10μαντεῖον ἐπὶ χείλεσι βασιλέως, ἐν δὲ κρίσει οὐ μὴ πλανηθῇ τὸ στόμα αὐτοῦ.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
11ροπὴ ζυγοῦ δικαιοσύνη παρὰ Κυρίῳ, τὰ δὲ ἔργα αὐτοῦ στάθμια δίκαια.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
12βλέλυγμα βασιλεῖ ὁ ποιῶν κακά, μετὰ γὰρ δικαιοσύνης ἑτοιμάζεται θρόνος ἀρχῆς.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
13δεκτὰ βασιλεῖ χείλη δίκαια, λόγους δὲ ὀρθοὺς ἀγαπᾷ.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
14θυμὸς βασιλέως ἄγγελος θανάτου, ἀνὴρ δὲ σοφὸς ἐξιλάσεται αὐτόν.
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
15ἐν φωτὶ ζωῆς υἱὸς βασιλέως, οἱ δὲ προσδεκτοὶ αὐτῷ ὥσπερ νέφος ὄψιμον.
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
16νοσσιαὶ σοφίας αἱρετώτεραι χρυσίου, νοσσιαί δὲ φρονήσεως αἱρετώτεραι ὑπὲρ ἀργύριον.
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
17τρίβοι ζωῆς ἐκκλίνουσιν ἀπὸ κακῶν, μῆκος δὲ βίου ὁδοὶ δικαιοσύνης. ὁ δεχόμενος παιδείαν ἐν ἀγαθοῖς ἔσται, ὁ δὲ φυλάσσων ἐλέγχους σοφισθήσεται. ὅς φυλάσσει τὰς ἑαυτοῦ ὁδούς, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ἀγαπῶν δὲ ζωὴν αὐτοῦ φείσεται στόματος αὐτοῦ.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
18πρὸ συντριβῆς ἡγεῖται ὕβρις, πρὸ δὲ πτώματος κακοφροσύνη.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
19κρείσσων πραυ±θυμος μετὰ ταπεινώσεως ἢ ὃς διαιρεῖται σκῦλα μετὰ ὑβριστῶν.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
20συνετὸς ἐν πράγμασιν εὑρετὴς ἀγαθῶν, πεποιθὼς δὲ ἐπὶ Θεῷ μακαριστός.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
21τοὺς σοφοὺς καὶ συνετοὺς φαύλους καλοῦσιν, οἱ δὲ γλυκεῖς ἐν λόγῳ πλείονα ἀκούσονται.
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
22πηγὴ ζωῆς ἔννοια τοῖς κεκτημένοις, παιδεία δὲ ἀφρόνων κακή.
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
23καρδία σοφοῦ νοήσει τὰ ἀπὸ τοῦ ἰδίου στόματος, ἐπὶ δὲ χείλεσι φορέσει ἐπιγνωμοσύνην.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
24κηρία μέλιτος λόγοι καλοί, γλύκασμα δὲ αὐτοῦ ἴασις ψυχῆς.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
25εἰσὶν ὁδοὶ δοκοῦσαι εἶναι ὀρθαὶ ἀνδρί, τὰ μέντοι τελευταῖα αὐτῶν βλέπει εἰς πυθμένα ᾅδου.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
26ἀνὴρ ἐν πόνοις πονεῖ ἑαυτῷ καὶ ἐκβιάζεται τὴν ἀπώλειαν ἑαυτοῦ, ὁ μέντοι σκολιὸς ἐπὶ τῷ ἑαυτοῦ στόματι φορεῖ τὴν ἀπώλειαν.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
27ἀνὴρ ἄφρων ὀρύσσει ἑαυτῷ κακά, ἐπὶ δὲ τῶν ἑαυτοῦ χειλέων θησαυρίζει πῦρ.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
28ἀνὴρ σκολιὸς διαπέμπεται κακά, καὶ λαμπτῆρα δόλου πυρσεύει κακοῖς καὶ διαχωρίζει φίλους.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
29ἀνὴρ παράνομος ἀποπειρᾶται φίλων καὶ ἀπάγει αὐτοὺς ὁδοὺς οὐκ ἀγαθάς.
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
30στηρίζων δὲ ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ διαλογίζεται διεστραμμένα, ὁρίζει δὲ τοῖς χείλεσιν αὐτοῦ πάντα τὰ κακά· οὗτος κάμινός ἐστι κακίας.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
31στέφανος καυχήσεως γῆρας, ἐν δὲ ὁδοῖς δικαιοσύνης εὑρίσκεται.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
32κρείσσων ἀνὴρ μακρόθυμος ἰσχυροῦ, ὁ δὲ κρατῶν ὀργῆς κρείσσων καταλαμβανομένου πόλιν.
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
33εἰς κόλπους ἐπέρχεται πάντα τοῖς ἀδίκοις, παρὰ δὲ Κυρίου πάντα τὰ δίκαια.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.