Приповісток 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
1Kami mah a poekhaih hoiah khokhan, toe lok pathimhaih loe Angraeng khae hoiah ni angzoh.
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
2Kami mah loe a caehhaih loklam to katoeng boih ah poek; toe Angraeng mah loe palungthin to khingh.
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
3Na sak ih hmuen kruekah Angraeng khaeah amha ah; to tih nahaeloe nam sakhaih hmacawn tih.
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
4Angraeng mah hmuennawk boih angmah hanah ni sak; ue, kasae kaminawk loe sethaih ani to tong hanah ohsak.
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
5Amoek kaminawk loe Sithaw mah panuet; nihcae loe nawnto amhong o cadoeh, danpaekhaih to loih o mak ai.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
6Palungnathaih hoi loktang mah zaehaih to ciimsak; Sithaw zii kami loe zaehaih to caeh taak.
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
7Kami mah Angraeng anghoe koiah khosak naah, a misa hoiah mataeng doeh angdaeh thaih.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
8Katoeng ai loklam hoiah hmuenmae pop ah hak pongah loe, toenghaih hoiah hmuenmae zetta hak to hoih kue.
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
9Kami mah a caehhaih loklam to poek; toe a caehhaih loklam to Angraeng mah patuek.
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
10Sithaw mah thuih ih lok to siangpahrang ih pakha ah oh; anih ih pakha hoiah katoeng ai lok to tacawt han om ai.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
11Katoeng hmuenzit tahhaih hoi coi tahhaih loe Angraeng ih hmuen ah oh; pasah thung ih kazit hmuen tahhaih boih loe anih mah sak ih hmuen ah oh.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
12Angraeng tangkhang loe toenghaih hoiah sak pongah, kahoih ai hmuen sakhaih loe siangpahrangnawk hanah panuet thoh.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
13Katoeng kami ih pahni to siangpahrangnawk mah anghoe o haih; loktang lokthui kami to palung o.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
14Siangpahrang palungphuihaih loe duekhaih laicaeh baktiah oh; toe palungha kami loe palungphuihaih to dipsak.
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
15Siangpahrang mikhmai pan naah hinghaih to oh; anih anghoehaih loe hnukkhuem ih khotui baktiah oh.
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
16Sui pongah loe palunghahaih to hoih kue; sumkanglung qoih pongah loe palunghahaih qoih to kawkruk maw hoih!
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
17Kahoih ai hmuen caehtaakhaih loe katoeng kami ih loklam ah oh; a caehhaih loklam hoi amkhraeng ai kami loe a hinghaih angvaeng thaih kami ah oh.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
18Amoekhaih loe amrohaih ih loklam ni; poeksanghaih mah amtimhaih loklam ah caeh haih.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
19Kamoek kami hoi angkom moe, a lomh ih hmuen to amzet pongah loe, palungsawk kami hoi angkom moe, kami tlim ah khosak to hoih kue.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
20Palunghahaih hoi toksah kami loe khosak hoih tih; Angraeng oephaih tawn kami loe tahamhoih.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
21Poekhaih palungha kami loe khopoek thaih kami ah oh; kahoih lokthui thaih pahni loe minawk han palunghahaih lok to patuk thaih.
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
22Palunghahaih tawn kami loe hinghaih tuipuek ah oh; toe kamthu thuitaekhaih lok loe amthuhaih ah ni oh.
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
23Palungha ih palungthin loe angmah ih pakha to thuitaek moe, a pahni ah palunghahaih to thap pae.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
24Tahngai kahoih loknawk loe khoitui baktiah oh; na hinghaih pakhra hanah luep moe, huhong to ngantuisak.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
25Kami maeto hanah loe katoeng loklam maeto baktiah amtueng; toe boenghaih ah loe duekhaih loklam ah oh.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
26Toksah kami loe, angmah ih pakha pacah han ih ni tok to a sak.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
27Sithaw panoek ai kami loe kahoih ai hmuen to poek, a thuih ih lok doeh kangqong hmai baktiah ni oh.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
28Poektoeng ai kami loe angzoehhaih atii to a haeh; pronghaih mah ampui kangzong to ampraeksak.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
29Poeksae kami loe a imtaeng kami to pacuek moe, kahoih ai loklam to pazuisak.
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
30Kahoih ai kami loe kasae hmuen sak hanah, a mik to pasimh moe, kahoih ai hmuen angcoengsak hanah, pahni to haehsak.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
31Toenghaih loklam ah khosak pongah sam to pok nahaeloe, lensawkhaih lumuek ah ni oh.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
32Palungsawk kami loe thacak kami pongah hoih kue; poekhaih angsum thaih kami loe vangpui pazawk kami pongah hoih kue.
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
33Taham khethaih phoisa vahhaih hoiah sak ih lok takroekhaih loe aimacae mah ni sak o; toe hmuen boih nuiah lok takroekkung loe Angraeng ni.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.