Приповісток 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
1The preparations of the heart in man, and the answer of the tongue, is from the LORD .
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
2All the ways of a man are clean in his own eyes; but the LORD weigheth the spirits.
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
3Commit thy works unto the LORD , and thy thoughts shall be established.
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
4The LORD hath made all things for himself: yea, even the wicked for the day of evil.
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
5Every one that is proud in heart is an abomination to the LORD : though hand join in hand, he shall not be unpunished.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
6By mercy and truth iniquity is purged: and by the fear of the LORD men depart from evil.
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
7When a man’s ways please the LORD , he maketh even his enemies to be at peace with him.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
8Better is a little with righteousness than great revenues without right.
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
9A man’s heart deviseth his way: but the LORD directeth his steps.
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
10A divine sentence is in the lips of the king: his mouth transgresseth not in judgment.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
11A just weight and balance are the LORD’s : all the weights of the bag are his work.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
12It is an abomination to kings to commit wickedness: for the throne is established by righteousness.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
13Righteous lips are the delight of kings; and they love him that speaketh right.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
14The wrath of a king is as messengers of death: but a wise man will pacify it.
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
15In the light of the king’s countenance is life; and his favour is as a cloud of the latter rain.
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
16How much better is it to get wisdom than gold! and to get understanding rather to be chosen than silver!
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
17The highway of the upright is to depart from evil: he that keepeth his way preserveth his soul.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
18Pride goeth before destruction, and an haughty spirit before a fall.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
19Better it is to be of an humble spirit with the lowly, than to divide the spoil with the proud.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
20He that handleth a matter wisely shall find good: and whoso trusteth in the LORD , happy is he.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
21The wise in heart shall be called prudent: and the sweetness of the lips increaseth learning.
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
22Understanding is a wellspring of life unto him that hath it: but the instruction of fools is folly.
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
23The heart of the wise teacheth his mouth, and addeth learning to his lips.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
24Pleasant words are as an honeycomb, sweet to the soul, and health to the bones.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
25There is a way that seemeth right unto a man, but the end thereof are the ways of death.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
26He that laboureth laboureth for himself; for his mouth craveth it of him.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
27An ungodly man diggeth up evil: and in his lips there is as a burning fire.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
28A froward man soweth strife: and a whisperer separateth chief friends.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
29A violent man enticeth his neighbour, and leadeth him into the way that is not good.
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
30He shutteth his eyes to devise froward things: moving his lips he bringeth evil to pass.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
31The hoary head is a crown of glory, if it be found in the way of righteousness.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
32He that is slow to anger is better than the mighty; and he that ruleth his spirit than he that taketh a city.
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
33The lot is cast into the lap; but the whole disposing thereof is of the LORD .
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.