Приповісток 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Розумний син свойму отцеві втїха, а син безумний — материне горе.
1The proverbs of Solomon. A wise son maketh a glad father: but a foolish son is the heaviness of his mother.
2Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.
2Treasures of wickedness profit nothing: but righteousness delivereth from death.
3Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.
3The LORD will not suffer the soul of the righteous to famish: but he casteth away the substance of the wicked.
4Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво.
4He becometh poor that dealeth with a slack hand: but the hand of the diligent maketh rich.
5Хто лїтом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний.
5He that gathereth in summer is a wise son: but he that sleepeth in harvest is a son that causeth shame.
6Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить.
6Blessings are upon the head of the just: but violence covereth the mouth of the wicked.
7Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне.
7The memory of the just is blessed: but the name of the wicked shall rot.
8Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається.
8The wise in heart will receive commandments: but a prating fool shall fall.
9Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.
9He that walketh uprightly walketh surely: but he that perverteth his ways shall be known.
10Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться.
10He that winketh with the eye causeth sorrow: but a prating fool shall fall.
11Уста праведного — се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають.
11The mouth of a righteous man is a well of life: but violence covereth the mouth of the wicked.
12Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.
12Hatred stirreth up strifes: but love covereth all sins.
13В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.
13In the lips of him that hath understanding wisdom is found: but a rod is for the back of him that is void of understanding.
14Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного — се близька погибель.
14Wise men lay up knowledge: but the mouth of the foolish is near destruction.
15Багацтво — се утверджене місто багатиреві, а злиднї — се страх убогому.
15The rich man’s wealth is his strong city: the destruction of the poor is their poverty.
16Праця праведного — для життя, надбаннє безбожника — на гріх.
16The labour of the righteous tendeth to life: the fruit of the wicked to sin.
17Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.
17He is in the way of life that keepeth instruction: but he that refuseth reproof erreth.
18Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.
18He that hideth hatred with lying lips, and he that uttereth a slander, is a fool.
19Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика — розумен.
19In the multitude of words there wanteth not sin: but he that refraineth his lips is wise.
20Очищене срібло — язик праведника, серце же безбожних — се покидь.
20The tongue of the just is as choice silver: the heart of the wicked is little worth.
21Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.
21The lips of the righteous feed many: but fools die for want of wisdom.
22Господня благодать — вона богатим робить, і горя з собою не приносить.
22The blessing of the LORD , it maketh rich, and he addeth no sorrow with it.
23Чинити зло — безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.
23It is as sport to a fool to do mischief: but a man of understanding hath wisdom.
24За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться.
24The fear of the wicked, it shall come upon him: but the desire of the righteous shall be granted.
25Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний — мов би на вічних підвалинах.
25As the whirlwind passeth, so is the wicked no more: but the righteous is an everlasting foundation.
26Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.
26As vinegar to the teeth, and as smoke to the eyes, so is the sluggard to them that send him.
27Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.
27The fear of the LORD prolongeth days: but the years of the wicked shall be shortened.
28Дожиданнє праведних — радість, а надїя безбожних погибне.
28The hope of the righteous shall be gladness: but the expectation of the wicked shall perish.
29Безвинному дорога Господня — твердиня, а страх беззаконникам.
29The way of the LORD is strength to the upright: but destruction shall be to the workers of iniquity.
30Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.
30The righteous shall never be removed: but the wicked shall not inhabit the earth.
31Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.
31The mouth of the just bringeth forth wisdom: but the froward tongue shall be cut out.
32Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.
32The lips of the righteous know what is acceptable: but the mouth of the wicked speaketh frowardness.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.