Приповісток 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
1Boast not thyself of to morrow; for thou knowest not what a day may bring forth.
2Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
2Let another man praise thee, and not thine own mouth; a stranger, and not thine own lips.
3Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
3A stone is heavy, and the sand weighty; but a fool’s wrath is heavier than them both.
4Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
4Wrath is cruel, and anger is outrageous; but who is able to stand before envy?
5Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.
5Open rebuke is better than secret love.
6Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
6Faithful are the wounds of a friend; but the kisses of an enemy are deceitful.
7Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
7The full soul loatheth an honeycomb; but to the hungry soul every bitter thing is sweet.
8Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
8As a bird that wandereth from her nest, so is a man that wandereth from his place.
9Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
9Ointment and perfume rejoice the heart: so doth the sweetness of a man’s friend by hearty counsel.
10Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
10Thine own friend, and thy father’s friend, forsake not; neither go into thy brother’s house in the day of thy calamity: for better is a neighbour that is near than a brother far off.
11Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
11My son, be wise, and make my heart glad, that I may answer him that reproacheth me.
12Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
12A prudent man foreseeth the evil, and hideth himself; but the simple pass on, and are punished.
13Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
13Take his garment that is surety for a stranger, and take a pledge of him for a strange woman.
14Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
14He that blesseth his friend with a loud voice, rising early in the morning, it shall be counted a curse to him.
15Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
15A continual dropping in a very rainy day and a contentious woman are alike.
16Хто хоче здержати її, той намагаєсь зʼупинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
16Whosoever hideth her hideth the wind, and the ointment of his right hand, which bewrayeth itself .
17Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
17Iron sharpeneth iron; so a man sharpeneth the countenance of his friend.
18Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
18Whoso keepeth the fig tree shall eat the fruit thereof: so he that waiteth on his master shall be honoured.
19Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
19As in water face answereth to face, so the heart of man to man.
20Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
20Hell and destruction are never full; so the eyes of man are never satisfied.
21Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
21As the fining pot for silver, and the furnace for gold; so is a man to his praise.
22Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
22Though thou shouldest bray a fool in a mortar among wheat with a pestle, yet will not his foolishness depart from him.
23Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
23Be thou diligent to know the state of thy flocks, and look well to thy herds.
24Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
24For riches are not for ever: and doth the crown endure to every generation?
25Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
25The hay appeareth, and the tender grass sheweth itself, and herbs of the mountains are gathered.
26Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
26The lambs are for thy clothing, and the goats are the price of the field.
27Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.
27And thou shalt have goats’ milk enough for thy food, for the food of thy household, and for the maintenance for thy maidens.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.