Аввакума 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Видиво, явлене пророку Аввакумові:
1The burden which Habakkuk the prophet did see.
2Ой докіль, Господи, буду я взивати, а ти не почуєш, — буду голосити до тебе про насиллє, а ти не спасеш?
2O LORD , how long shall I cry, and thou wilt not hear! even cry out unto thee of violence, and thou wilt not save!
3Про що даєш бачити менї кривду, й дивитись на нужду? Рабунок і насильство перед очима в мене; родиться що-раз більше ворогуваннє, підіймається незгода.
3Why dost thou shew me iniquity, and cause me to behold grievance? for spoiling and violence are before me: and there are that raise up strife and contention.
4Ось, закон утратив силу, справедливого суду нема; безбожний перемагає праведного, а суд виходить переворотний.
4Therefore the law is slacked, and judgment doth never go forth: for the wicked doth compass about the righteous; therefore wrong judgment proceedeth.
5Розгляньтесь проміж народами, придивітесь уважно (моїм дїлам), а ви зачудуєтесь; я бо ще за ваших часів учиню таке, що ви б і не повірили, як би вам хто розповідав.
5¶ Behold ye among the heathen, and regard, and wonder marvellously: for I will work a work in your days, which ye will not believe, though it be told you .
6Ось бо, я підійму Халдеїв, нарід жорстокий, та бутний, що широко по землї буяє, щоб загорнути осади, які до його нїколи не належали.
6For, lo, I raise up the Chaldeans, that bitter and hasty nation, which shall march through the breadth of the land, to possess the dwellingplaces that are not theirs.
7Страшний він і грізний, сам собі становить він право, рядить, як сам хоче.
7They are terrible and dreadful: their judgment and their dignity shall proceed of themselves.
8В його конї бистрійші над парди, а швидкійші над вовки смерком; кінниця його розбігається на всї боки; орлом приходять-прилїтають їздецї його здалека, й кидаються на здобич.
8Their horses also are swifter than the leopards, and are more fierce than the evening wolves: and their horsemen shall spread themselves, and their horsemen shall come from far; they shall fly as the eagle that hasteth to eat.
9Цїлою силою виступає він на влови, встромивши зір наперед себе, загортає полонян, як пісок.
9They shall come all for violence: their faces shall sup up as the east wind, and they shall gather the captivity as the sand.
10Насьміхається він із царів, збиткується над князями; іграшка йому всякий замок: усипле вал та й звойовує його.
10And they shall scoff at the kings, and the princes shall be a scorn unto them: they shall deride every strong hold; for they shall heap dust, and take it.
11Тодї надувається ще більш дух його; він ходить-буяє; сила його — вона богом йому.
11Then shall his mind change, and he shall pass over, and offend, imputing this his power unto his god.
12Та чи ж ти, Господи, не Бог мій, не Сьвятий мій з давен давнезних? Нї, ми не погибнемо! Ти, Господи, тілько задля суду напустив його. Скеле моя! ти лиш на кару призначив його.
12¶ Art thou not from everlasting, O LORD my God, mine Holy One? we shall not die. O LORD , thou hast ordained them for judgment; and, O mighty God, thou hast established them for correction.
13Не твоїм чистим очам дивитись на лиходїйства, не тобі приглядатись угнїтанню! Чом же ти позираєш мовчки на лиходіїв, як безбожник пожерає того, що праведнїйший від його?
13Thou art of purer eyes than to behold evil, and canst not look on iniquity: wherefore lookest thou upon them that deal treacherously, and holdest thy tongue when the wicked devoureth the man that is more righteous than he?
14Чом же ти покидаєш людей, як рибу у морі, як ті повзючі, що в їх нема пана?
14And makest men as the fishes of the sea, as the creeping things, that have no ruler over them?
15Ось, він витягає їх усїх вудкою, захоплює в сак, забірає в свої неводи, та й радується тим і веселиться.
15They take up all of them with the angle, they catch them in their net, and gather them in their drag: therefore they rejoice and are glad.
16За се він сїтї своїй жертву приносить й кадить неводу свому, бо має від них пай свій товстий й їду смаковиту.
16Therefore they sacrifice unto their net, and burn incense unto their drag; because by them their portion is fat, and their meat plenteous.
17Чи ж проте має він все сїть свою випорожнювати й безнастанно вигублювати народи безмилосердно?
17Shall they therefore empty their net, and not spare continually to slay the nations?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.