Приповісток 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —
1My son, if thou be surety for thy friend, if thou hast stricken thy hand with a stranger,
2То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
2Thou art snared with the words of thy mouth, thou art taken with the words of thy mouth.
3Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
3Do this now, my son, and deliver thyself, when thou art come into the hand of thy friend; go, humble thyself, and make sure thy friend.
4Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;
4Give not sleep to thine eyes, nor slumber to thine eyelids.
5Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
5Deliver thyself as a roe from the hand of the hunter , and as a bird from the hand of the fowler.
6Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
6¶ Go to the ant, thou sluggard; consider her ways, and be wise:
7Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
7Which having no guide, overseer, or ruler,
8А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
8Provideth her meat in the summer, and gathereth her food in the harvest.
9Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
9How long wilt thou sleep, O sluggard? when wilt thou arise out of thy sleep?
10Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
10Yet a little sleep, a little slumber, a little folding of the hands to sleep:
11А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
11So shall thy poverty come as one that travelleth, and thy want as an armed man.
12Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
12¶ A naughty person, a wicked man, walketh with a froward mouth.
13Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
13He winketh with his eyes, he speaketh with his feet, he teacheth with his fingers;
14У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
14Frowardness is in his heart, he deviseth mischief continually; he soweth discord.
15За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.
15Therefore shall his calamity come suddenly; suddenly shall he be broken without remedy.
16От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
16¶ These six things doth the LORD hate: yea, seven are an abomination unto him:
17Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
17A proud look, a lying tongue, and hands that shed innocent blood,
18Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
18An heart that deviseth wicked imaginations, feet that be swift in running to mischief,
19Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братями розсїває.
19A false witness that speaketh lies, and he that soweth discord among brethren.
20Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
20¶ My son, keep thy father’s commandment, and forsake not the law of thy mother:
21На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
21Bind them continually upon thine heart, and tie them about thy neck.
22Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
22When thou goest, it shall lead thee; when thou sleepest, it shall keep thee; and when thou awakest, it shall talk with thee.
23Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;
23For the commandment is a lamp; and the law is light; and reproofs of instruction are the way of life:
24Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
24To keep thee from the evil woman, from the flattery of the tongue of a strange woman.
25Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
25Lust not after her beauty in thine heart; neither let her take thee with her eyelids.
26Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
26For by means of a whorish woman a man is brought to a piece of bread: and the adulteress will hunt for the precious life.
27Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
27Can a man take fire in his bosom, and his clothes not be burned?
28Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
28Can one go upon hot coals, and his feet not be burned?
29Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
29So he that goeth in to his neighbour’s wife; whosoever toucheth her shall not be innocent.
30Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
30Men do not despise a thief, if he steal to satisfy his soul when he is hungry;
31А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
31But if he be found, he shall restore sevenfold; he shall give all the substance of his house.
32Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
32But whoso committeth adultery with a woman lacketh understanding: he that doeth it destroyeth his own soul.
33Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
33A wound and dishonour shall he get; and his reproach shall not be wiped away.
34Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
34For jealousy is the rage of a man: therefore he will not spare in the day of vengeance.
35Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.
35He will not regard any ransom; neither will he rest content, though thou givest many gifts.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.