Приповісток 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —
1Фиуле, дакэ те-ай пус кезаш пентру апроапеле тэу, дакэ те-ай принс пентру алтул,
2То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
2дакэ ешть легат прин фэгэдуинца гурий тале, дакэ ешть принс де кувинтеле гурий тале,
3Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
3фэ тотушь лукрул ачеста, фиуле: дезлягэ-те, кэч ай кэзут ын мына апроапелуй тэу! Де ачея ду-те, арункэ-те ку фаца ла пэмынт ши стэруеште де ел!
4Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;
4Ну да сомн окилор тэй, нич аципире плеоапелор тале!
5Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
5Скапэ дин мына луй кум скапэ кэприоара дин мына вынэторулуй ши ка пасэря дин мына пэсэрарулуй!…
6Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
6Ду-те ла фурникэ, ленешуле; уйтэ-те ку бэгаре де сямэ ла кэиле ей ши ынцелепцеште-те!
7Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
7Еа н-аре нич кэпетение, нич привегетор, нич стэпын,
8А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
8тотушь ышь прегэтеште храна вара ши стрынӂе де-але мынкэрий ын тимпул сечеришулуй.
9Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
9Пынэ кынд вей ста кулкат, ленешуле? Кынд те вей скула дин сомнул тэу?
10Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
10Сэ май дормь пуцин, сэ май аципешть пуцин, сэ май ынкручишезь пуцин мыниле ка сэ дормь!…
11А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
11Ши сэрэчия вине песте тине ка ун хоц ши липса, ка ун ом ынармат.
12Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
12Омул де нимик, омул нелеӂюит, умблэ ку неадевэрул ын гурэ,
13Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
13клипеште дин окь, дэ дин пичор ши фаче семне ку деӂетеле.
14У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
14Рэутатя есте ын инима луй, урзеште лукрурь реле ынтруна ши стырнеште чертурь.
15За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.
15Де ачея, нимичиря ый ва вени пе неаштептате; ва фи здробит деодатэ ши фэрэ ляк.
16От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
16Шасе лукрурь урэште Домнул ши кяр шапте Ый сунт урыте:
17Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
17окий труфашь, лимба минчиноасэ, мыниле каре варсэ сынӂе невиноват,
18Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
18инима каре урзеште планурь нелеӂюите, пичоареле каре аляргэ репеде ла рэу,
19Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братями розсїває.
19марторул минчинос, каре спуне минчунь, ши чел че стырнеште чертурь ынтре фраць.
20Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
20Фиуле, пэзеште сфатуриле татэлуй тэу ши ну лепэда ынвэцэтура мамей тале:
21На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
21лягэ-ле некурмат ла инимэ, атырнэ-ле де гыт!
22Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
22Еле те вор ынсоци ын мерсул тэу, те вор пэзи ын пат ши ыць вор ворби ла дештептаре.
23Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;
23Кэч сфатул есте о канделэ, ынвэцэтура есте о луминэ, яр ындемнул ши мустраря сунт каля веций.
24Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
24Еле те вор фери де фемея стрикатэ, де лимба адеменитоаре а челей стрэине.
25Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
25Н-о пофти ын инима та пентру фрумусеця ей ши ну те лэса адеменит де плеоапеле ей!
26Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
26Кэч пентру о фемее курвэ, омул ажунӂе де ну май рэмыне декыт ку о букатэ де пыне, ши фемея мэритатэ ынтинде о курсэ унуй суфлет скумп.
27Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
27Поате чинева сэ я фок ын сын фэрэ сэ и се априндэ хайнеле?
28Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
28Сау поате мерӂе чинева пе кэрбунь априншь фэрэ сэ-й ардэ пичоареле?
29Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
29Тот аша есте ши ку чел че се дуче ла неваста апроапелуй сэу: орьчине се атинӂе де еа ну ва рэмыне непедепсит.
30Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
30Хоцул ну есте урӂисит кынд фурэ ка сэ-шь потоляскэ фоамя, кэч ый есте фоаме.
31А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
31Ши, дакэ есте принс, требуе сэ дя ынапой ыншептит, сэ дя кяр тот че аре ын касэ.
32Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
32Дар чел че прякурвеште ку о фемее есте ун ом фэрэ минте; сингур ышь перде вяца чине фаче аша.
33Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
33Ну ва авя декыт ранэ ши рушине ши окара ну и се ва штерӂе.
34Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
34Кэч ӂелозия ынфурие пе ун бэрбат, ши н-аре милэ ын зиуа рэзбунэрий;
35Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.
35ну се уйтэ ла ничун прец де рэскумпэраре ши ну се ласэ ындуплекат нич кяр де чел май маре дар.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.