Приповісток 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Вино — зрадник; напитки — буйність; хто на них надиться — безумний.
1Винул есте батжокоритор, бэутуриле тарь сунт гэлэӂиоасе; орьчине се ымбатэ ку еле ну есте ынцелепт.
2Царська грізьба — як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
2Фрика пе каре о инсуфлэ ымпэратул есте ка рэкнетул унуй леу; чине ыл супэрэ пэкэтуеште ымпотрива са ынсушь.
3Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
3Есте о чинсте пентру ом сэ се феряскэ де чертурь; дар орьче небун се ласэ стэпынит де априндере.
4Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом — аж нема нїчого.
4Тоамна, ленешул ну арэ; ла сечерат, ар вря сэ стрынгэ роаде, дар ну есте нимик!
5В серцї людськім задуми — мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
5Сфатуриле ын инима омулуй сунт ка ниште апе адынчь, дар омул причепут штие сэ скоатэ дин еле.
6Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
6Мулць оамень ышь трымбицязэ бунэтатя; дар чине поате гэси ун ом крединчос?
7Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
7Чел неприхэнит умблэ ын неприхэниря луй; фериче де копиий луй дупэ ел!
8Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
8Ымпэратул каре шаде пе скаунул де домние ал дрептэций рисипеште орьче рэу ку привиря луй.
9Хто може сказати: Серце я очистив, — я чистий від гріха мого?
9Чине поате зиче: „Мь-ам курэцит инима, сунт курат де пэкатул меу”?
10Не однакова вага, не однака міра, одно і друге — гидота Господеві.
10Доуэ фелурь де греутэць ши доуэ фелурь де мэсурь сунт о скырбэ ынаинтя Домнулуй.
11Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
11Копилул ласэ сэ се вадэ ынкэ дин фаптеле луй дакэ пуртаря луй ва фи куратэ ши фэрэ приханэ.
12Ухо, що чує, й око, що бачить — одно й друге сотворив Господь.
12Урекя каре ауде ши окюл каре веде, ши пе уна, ши пе челэлалт, Домнул ле-а фэкут.
13Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
13Ну юби сомнул, кэч вей ажунӂе сэрак; дескиде окий ши те вей сэтура де пыне!
14Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, — хвалиться.
14„Рэу! Рэу!” зиче кумпэрэторул ши, плекынд, се феричеште.
15Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба — уста розумні.
15Есте аур ши сунт мулте мэргэритаре; дар бузеле ынцелепте сунт ун лукру скумп.
16Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
16Я-й хайна, кэч с-а пус кезаш пентру алтул; ши цине-л зэлог пентру алций!
17Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
17Пыня минчуний есте дулче омулуй, дар май пе урмэ гура ый есте плинэ де петриш.
18Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
18Плануриле се пун ла кале прин сфат. Фэ рэзбоюл ку кибзуинцэ!
19Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
19Чине умблэ ку бырфель дэ пе фацэ лукруриле аскунсе, ши ку чел че ну-шь поате цине гура сэ ну те аместечь.
20Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
20Дакэ чинева блестемэ пе татэл сэу ши пе мама са, и се ва стинӂе лумина ын мижлокул ынтунерикулуй.
21Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
21О моштенире репеде кыштигатэ де ла ынчепут ну ва фи бинекувынтатэ ла сфыршит.
22Не говори: „За зло я самий віддам‟; полиши се Господеві, — він охоронить тебе.
22Ну зиче: „Ый вой ынтоарче еу рэул!” Нэдэждуеште ын Домнул, ши Ел те ва ажута.
23Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра — йому противна.
23Домнул урэште доуэ фелурь де греутэць, ши кынтарул минчинос ну есте ун лукру бун.
24Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж — як узнати дорогу свою?
24Домнул ындряптэ паший омулуй, дар че ынцелеӂе омул дин каля са?
25Се сїть людинї — сквапно обіт складати, а послї обіту — роздумовати.
25Есте о курсэ пентру ом сэ факэ ын припэ о фэгэдуинцэ сфынтэ ши, абя дупэ че а фэкут журуинца, сэ се гындяскэ.
26Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
26Ун ымпэрат ынцелепт вынтурэ пе чей рэй ши трече ку роата песте ей.
27Господень сьвічник — се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
27Суфларя омулуй есте о луминэ а Домнулуй, каре пэтрунде пынэ ын фундул мэрунтаелор.
28Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
28Бунэтатя ши крединчошия пэзеск пе ымпэрат, ши ел ышь ынтэреште скаунул де домние прин бунэтате.
29Слова молодих — їх сила, а окраса старих — їх сивий волос.
29Слава тинерилор есте тэрия, дар подоаба бэтрынилор сунт перий албь.
30Рани від побоїв — се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.
30Мижлоачеле де виндекаре пентру чел рэу сунт бэтэиле ши вынэтэиле пынэ ла ранэ.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.