Приповісток 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Вино — зрадник; напитки — буйність; хто на них надиться — безумний.
1Wine is a mocker, strong drink is riotous; and whosoever reeleth thereby is not wise.
2Царська грізьба — як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
2The terror of a king is as the roaring of a lion: he that provoketh him to anger forfeiteth his life.
3Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
3It is an honour for a man to keep aloof from strife; but every fool will be snarling.
4Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом — аж нема нїчого.
4The sluggard will not plow when winter setteth in; therefore he shall beg in harvest, and have nothing.
5В серцї людськім задуми — мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
5Counsel in the heart of man is like deep water; but a man of understanding will draw it out.
6Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
6Most men will proclaim every one his own goodness; but a faithful man who can find?
7Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
7He that walketh in his integrity as a just man, happy are his children after him.
8Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
8A king that sitteth on the throne of judgment scattereth away all evil with his eyes.
9Хто може сказати: Серце я очистив, — я чистий від гріха мого?
9Who can say: 'I have made my heart clean, I am pure from my sin'?
10Не однакова вага, не однака міра, одно і друге — гидота Господеві.
10Divers weights, and divers measures, both of them alike are an abomination to the LORD.
11Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
11Even a child is known by his doings, whether his work be pure, and whether it be right.
12Ухо, що чує, й око, що бачить — одно й друге сотворив Господь.
12The hearing ear, and the seeing eye, the LORD hath made even both of them.
13Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
13Love not sleep, lest thou come to poverty; open thine eyes, and thou shalt have bread in plenty.
14Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, — хвалиться.
14'It is bad, it is bad', saith the buyer; but when he is gone his way, then he boasteth.
15Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба — уста розумні.
15There is gold, and a multitude of rubies; but the lips of knowledge are a precious jewel.
16Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
16Take his garment that is surety for a stranger; and hold him in pledge that is surety for an alien woman.
17Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
17Bread of falsehood is sweet to a man; but afterwards his mouth shall be filled with gravel.
18Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
18Every purpose is established by counsel; and with good advice carry on war.
19Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
19He that goeth about as a talebearer revealeth secrets; therefore meddle not with him that openeth wide his lips.
20Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
20Whoso curseth his father or his mother, his lamp shall be put out in the blackest darkness.
21Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
21An estate may be gotten hastily at the beginning; but the end thereof shall not be blessed.
22Не говори: „За зло я самий віддам‟; полиши се Господеві, — він охоронить тебе.
22Say not thou: 'I will requite evil'; wait for the LORD, and He will save thee.
23Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра — йому противна.
23Divers weights are an abomination to the LORD; and a false balance is not good.
24Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж — як узнати дорогу свою?
24A man's goings are of the LORD; how then can man look to his way?
25Се сїть людинї — сквапно обіт складати, а послї обіту — роздумовати.
25It is a snare to a man rashly to say: 'Holy', and after vows to make inquiry.
26Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
26A wise king sifteth the wicked, and turneth the wheel over them.
27Господень сьвічник — се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
27The spirit of man is the lamp of the LORD, searching all the inward parts.
28Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
28Mercy and truth preserve the king; and his throne is upheld by mercy.
29Слова молодих — їх сила, а окраса старих — їх сивий волос.
29The glory of young men is their strength; and the beauty of old men is the hoary head.
30Рани від побоїв — се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.
30Sharp wounds cleanse away evil; so do stripes that reach the inward parts.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.