Приповісток 26
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
1As snow in summer, and as rain in harvest, so honour is not seemly for a fool.
2Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
2As the wandering sparrow, as the flying swallow, so the curse that is causeless shall come home.
3Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
3A whip for the horse, a bridle for the ass, and a rod for the back of fools.
4Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
4Answer not a fool according to his folly, lest thou also be like unto him.
5Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
5Answer a fool according to his folly, lest he be wise in his own eyes.
6Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
6He that sendeth a message by the hand of a fool cutteth off his own feet, and drinketh damage.
7Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
7The legs hang limp from the lame; so is a parable in the mouth of fools.
8Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме — дурневі віддати шану.
8As a small stone in a heap of stones, so is he that giveth honour to a fool.
9Що в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.
9As a thorn that cometh into the hand of a drunkard, so is a parable in the mouth of fools.
10Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
10A master performeth all things; but he that stoppeth a fool is as one that stoppeth a flood.
11Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
11As a dog that returneth to his vomit, so is a fool that repeateth his folly.
12Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
12Seest thou a man wise in his own eyes? there is more hope of a fool than of him.
13Лїнивий каже: „Лев на дорозї! лев на царинї!‟
13The sluggard saith: 'There is a lion in the way; yea, a lion is in the streets.'
14Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі.
14The door is turning upon its hinges, and the sluggard is still upon his bed.
15Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
15The sluggard burieth his hand in the dish; it wearieth him to bring it back to his mouth.
16Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
16The sluggard is wiser in his own eyes than seven men that give wise answer.
17Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
17He that passeth by, and meddleth with strife not his own, is like one that taketh a dog by the ears.
18Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
18As a madman who casteth firebrands, arrows, and death;
19Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: „Я тільки жартував!‟
19So is the man that deceiveth his neighbour, and saith: 'Am not I in sport?'
20Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, — втихне ворожнета.
20Where no wood is, the fire goeth out; and where there is no whisperer, contention ceaseth.
21Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
21As coals are to burning coals, and wood to fire; so is a contentious man to kindle strife.
22Слова підшепника — як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
22The words of a whisperer are as dainty morsels, and they go down into the innermost parts of the body.
23Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
23Burning lips and a wicked heart are like an earthen vessel overlaid with silver dross.
24Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
24He that hateth dissembleth with his lips, but he layeth up deceit within him.
25Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
25When he speaketh fair, believe him not; for there are seven abominations in his heart.
26Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
26Though his hatred be concealed with deceit, his wickedness shall be revealed before the congregation.
27Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
27Whoso diggeth a pit shall fall therein; and he that rolleth a stone, it shall return upon him.
28Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.
28A lying tongue hateth those that are crushed by it; and a flattering mouth worketh ruin.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.