Приповісток 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —
1My son, if thou art become surety for thy neighbour, if thou hast struck thy hands for a stranger —
2То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
2Thou art snared by the words of thy mouth, thou art caught by the words of thy mouth —
3Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
3Do this now, my son, and deliver thyself, seeing thou art come into the hand of thy neighbour; go, humble thyself, and urge thy neighbour.
4Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;
4Give not sleep to thine eyes, nor slumber to thine eyelids.
5Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
5Deliver thyself as a gazelle from the hand of the hunter, and as a bird from the hand of the fowler.
6Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
6Go to the ant, thou sluggard; consider her ways, and be wise;
7Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
7Which having no chief, overseer, or ruler,
8А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
8Provideth her bread in the summer, and gatherest her food in the harvest.
9Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
9How long wilt thou sleep, O sluggard? When wilt thou arise out of thy sleep?
10Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
10'Yet a little sleep, a little slumber, a little folding of the hands to sleep' —
11А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
11So shall thy poverty come as a runner, and thy want as an armed man.
12Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
12A base person, a man of iniquity, is he that walketh with a froward mouth;
13Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
13That winketh with his eyes, that scrapeth with his feet, that pointeth with his fingers;
14У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
14Frowardness is in his heart, he deviseth evil continually; he soweth discord.
15За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.
15Therefore shall his calamity come suddenly; on a sudden shall he be broken, and that without remedy.
16От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
16There are six things which the LORD hateth, yea, seven which are an abomination unto Him:
17Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
17Haughty eyes, a lying tongue, and hands that shed innocent blood;
18Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
18A heart that deviseth wicked thoughts, feet that are swift in running to evil;
19Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братями розсїває.
19A false witness that breatheth out lies, and he that soweth discord among brethren.
20Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
20My son, keep the commandment of thy father, and forsake not the teaching of thy mother;
21На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
21Bind them continually upon thy heart, tie them about thy neck.
22Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
22When thou walkest, it shall lead thee, when thou liest down, it shall watch over thee; and when thou awakest, it shall talk with thee.
23Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;
23For the commandment is a lamp, and the teaching is light, and reproofs of instruction are the way of life;
24Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
24To keep thee from the evil woman, from the smoothness of the alien tongue.
25Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
25Lust not after her beauty in thy heart; neither let her captivate thee with her eyelids.
26Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
26For on account of a harlot a man is brought to a loaf of bread, but the adulteress hunteth for the precious life.
27Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
27Can a man take fire in his bosom, and his clothes not be burned?
28Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
28Or can one walk upon hot coals, and his feet not be scorched?
29Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
29So he that goeth in to his neighbour's wife; whosoever toucheth her shall not go unpunished.
30Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
30Men do not despise a thief, if he steal to satisfy his soul when he is hungry;
31А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
31But if he be found, he must restore sevenfold, he must give all the substance of his house.
32Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
32He that committeth adultery with a woman lacketh understanding; he doeth it that would destroy his own soul.
33Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
33Wounds and dishonour shall he get, and his reproach shall not be wiped away.
34Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
34For jealousy is the rage of a man, and he will not spare in the day of vengeance.
35Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.
35He will not regard any ransom; neither will he rest content, though thou givest many gifts.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.