Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1Every wise woman buildeth her house; but the foolish plucketh it down with her hands.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2He that walketh in his uprightness feareth the LORD; but he that is perverse in his ways despiseth Him.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3In the mouth of the foolish is a rod of pride; but the lips of the wise shall preserve them.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4Where no oxen are, the crib is clean; but much increase is by the strength of the ox.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5A faithful witness will not lie; but a false witness breatheth forth lies.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6A scorner seeketh wisdom, and findeth it not; but knowledge is easy unto him that hath discernment.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7Go from the presence of a foolish man, for thou wilt not perceive the lips of knowledge.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8The wisdom of the prudent is to look well to his way; but the folly of fools is deceit.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9Amends pleadeth for fools; but among the upright there is good will.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10The heart knoweth its own bitterness; and with its joy no stranger can intermeddle.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11The house of the wicked shall be overthrown; but the tent of the upright shall flourish.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12There is a way which seemeth right unto a man, but the end thereof are the ways of death.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13Even in laughter the heart acheth; and the end of mirth is heaviness.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14The dissembler in heart shall have his fill from his own ways; and a good man shall be satisfied from himself.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15The thoughtless believeth every word; but the prudent man looketh well to his going.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16A wise man feareth, and departeth from evil; but the fool behaveth overbearingly, and is confident.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17He that is soon angry dealeth foolishly; and a man of wicked devices is hated.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18The thoughtless come into possession of folly; but the prudent are crowned with knowledge.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19The evil bow before the good, and the wicked at the gates of the righteous.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20The poor is hated even of his own neighbour; but the rich hath many friends.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21He that despiseth his neighbour sinneth; but he that is gracious unto the humble, happy is he.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22Shall they not go astray that devise evil? But mercy and truth shall be for them that devise good.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23In all labour there is profit; but the talk of the lips tendeth only to penury.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24The crown of the wise is their riches; but the folly of fools remaineth folly.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25A true witness delivereth souls; but he that breatheth forth lies is all deceit.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26In the fear of the LORD a man hath strong confidence; and his children shall have a place of refuge.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27The fear of the LORD is a fountain of life, to depart from the snares of death.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28In the multitude of people is the king's glory; but in the want of people is the ruin of the prince.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29He that is slow to anger is of great understanding; but he that is hasty of spirit exalteth folly.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30A tranquil heart is the life of the flesh; but envy is the rottenness of the bones.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31He that oppresseth the poor blasphemeth his Maker; but he that is gracious unto the needy honoureth Him.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32The wicked is thrust down in his misfortune; but the righteous, even when he is brought to death, hath hope.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33In the heart of him that hath discernment wisdom resteth; but in the inward part of fools it maketh itself known.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34Righteousness exalteth a nation; but sin is a reproach to any people.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35The king's favour is toward a servant that dealeth wisely; but his wrath striketh him that dealeth shamefully.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.