Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1Durch weise Weiber wird das Haus erbaut; eine Närrin aber zerbricht's mit ihrem Tun.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2Wer den HERRN fürchtet, der wandelt auf rechter Bahn; wer ihn aber verachtet, der geht auf Abwegen.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3Narren reden tyrannisch; aber die Weisen bewahren ihren Mund.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4Wo nicht Ochsen sind, da ist die Krippe rein; aber wo der Ochse geschäftig ist, da ist viel Einkommen.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5Ein treuer Zeuge lügt nicht; aber ein Falscher Zeuge redet frech Lügen.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6Der Spötter sucht Weisheit, und findet sie nicht; aber dem Verständigen ist die Erkenntnis leicht.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7Gehe von dem Narren; denn du lernst nichts von ihm.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8Das ist des Klugen Weisheit, daß er auf seinen Weg merkt; aber der Narren Torheit ist eitel Trug.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9Die Narren treiben das Gespött mit der Sünde; aber die Frommen haben Lust an den Frommen.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10Das Herz kennt sein eigen Leid, und in seine Freude kann sich kein Fremder mengen.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11Das Haus der Gottlosen wird vertilgt; aber die Hütte der Frommen wird grünen.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12Es gefällt manchem ein Weg wohl; aber endlich bringt er ihn zum Tode.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13Auch beim Lachen kann das Herz trauern, und nach der Freude kommt Leid.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14Einem losen Menschen wird's gehen wie er handelt; aber ein Frommer wird über ihn sein.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15Ein Unverständiger glaubt alles; aber ein Kluger merkt auf seinen Gang.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16Ein Weiser fürchtet sich und meidet das Arge; ein Narr aber fährt trotzig hindurch.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17Ein Ungeduldiger handelt töricht; aber ein Bedächtiger haßt es.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18Die Unverständigen erben Narrheit; aber es ist der Klugen Krone, vorsichtig handeln.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19Die Bösen müssen sich bücken vor dem Guten und die Gottlosen in den Toren des Gerechten.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20Einen Armen hassen auch seine Nächsten; aber die Reichen haben viele Freunde.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21Der Sünder verachtet seinen Nächsten; aber wohl dem, der sich der Elenden erbarmt!
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22Die mit bösen Ränken umgehen, werden fehlgehen; die aber Gutes denken, denen wird Treue und Güte widerfahren.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23Wo man arbeitet, da ist genug; wo man aber mit Worten umgeht, da ist Mangel.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24Den Weisen ist ihr Reichtum eine Krone; aber die Torheit der Narren bleibt Torheit.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25Ein treuer Zeuge errettet das Leben; aber ein falscher Zeuge betrügt.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26Wer den HERRN fürchtet, der hat eine sichere Festung, und seine Kinder werden auch beschirmt.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27Die Furcht des HERRN ist eine Quelle des Lebens, daß man meide die Stricke des Todes.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28Wo ein König viel Volks hat, das ist seine Herrlichkeit; wo aber wenig Volks ist, das macht einen Herrn blöde.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29Wer geduldig ist, der ist weise; wer aber ungeduldig ist, der offenbart seine Torheit.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30Ein gütiges Herz ist des Leibes Leben; aber Neid ist Eiter in den Gebeinen.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31Wer dem Geringen Gewalt tut, der lästert desselben Schöpfer; aber wer sich des Armen erbarmt, der ehrt Gott.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32Der Gottlose besteht nicht in seinem Unglück; aber der Gerechte ist auch in seinem Tod getrost.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33Im Herzen des Verständigen ruht Weisheit, und wird offenbar unter den Narren.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34Gerechtigkeit erhöhet ein Volk; aber die Sünde ist der Leute Verderben.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35Ein kluger Knecht gefällt dem König wohl; aber einem schändlichen Knecht ist er feind.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.