Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1A wise woman buildeth her house: but the foolish will pull down with her hands that also which is built.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2He that walketh in the right way, and feareth God, Cis despised by him that goeth by an infamous way.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3In the mouth of a fool is the rod of pride: but the lips of the wise preserve them.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4Where there are no oxen, the crib is empty: but where there is much corn, there the strength of the ox is manifest.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5A faithful witness will not lie: but a deceitful witness uttereth a lie.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6A scorner seeketh wisdom, and findeth it not: the learning of the wise is easy.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7Go against a foolish man, and he knoweth not the lips of prudence.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8The wisdom of a. discreet man is to understand his way: and the imprudence of fools erreth.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9A fool will laugh at sin, but among the just grace shall abide.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10The heart that knoweth the bitterness of his own soul, in his joy the stranger shall not intermeddle.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11The house of the wicked shall be destroyed: but the tabernacles of the just shall flourish.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12There is a way which seemeth just to a man: but the ends thereof lead to death.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13Laughter shall be mingled with sorrow, and mourning taketh hold of the end of joy.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14A fool shall be filled with his own ways, and the good man shall be above him.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15The innocent believeth every word: the discreet man considereth his steps. No good shall come to the deceitful son: but the wise servant shall prosper in his dealings, and his way shall be made straight.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16A wise man feareth and declineth from evil: the fool leapeth over and is confident.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17The impatient man shall work folly: and the crafty man is hateful.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18The childish shall possess folly, and the prudent, shall look for knowledge.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19The evil shall fall down before the good: and the wicked before the gates of the just.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20The poor man shall be hateful even to his own neighbour: but the friends of the rich are many.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21He that despiseth his neighbour, sinneth: but he that sheweth mercy to the poor, shall be blessed. He that believeth in the Lord, loveth mercy.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22They err that work evil: but mercy and truth prepare good things.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23In much work there shall be abundance: but where there are many words, there is oftentimes want.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24The crown of the wise is their riches: the folly of fools, imprudence.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25A faithful witness delivereth souls: and the double dealer uttereth lies.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26In the fear of the Lord is confidence of strength, and there shall be hope for his children.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27The fear of the Lord is a fountain of life, to decline from the ruin of death.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28In the multitude of people is the dignity of the king: and in the small number of people the dishonour of the prince.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29He that is patient, is governed with much wisdom: but he that is impatient, exalteth his folly.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30Soundness of heart is the life of the flesh: but envy is the rottenness of the bones.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31He that oppresseth the poor, upbraideth his Maker: but he that hath pity on the poor, honoureth him.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32The wicked man shall be driven out in his wickedness: but the just hath hope in his death.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33In the heart of the prudent resteth wisdom, and it shall instruct all the ignorant.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34Justice exalteth a nation: but sin maketh nations miserable.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35A wise servant is acceptable to the king: he that is good for nothing shall feel his anger.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.