Приповісток 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
1The man that with a stiff neck despiseth him that reproveth him, shall suddenly be destroyed: and health shall not follow him.
2Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
2When just men increase, the people shall rejoice: when the wicked shall bear rule, the people shall mourn.
3Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
3A man that loveth wisdom, rejoiceth his father: but he that maintaineth bar lots, shall squander away his substance.
4Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
4A just king setteth up the land: a covetous man shall destroy it.
5Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
5A man that speaketh to his friend with flattering and dissembling words, spreadeth a net for his feet.
6В грісї в ледачого — сїть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
6A snare shall entangle the wicked man when he sinneth: and the just shall praise and rejoice.
7Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
7The just taketh notice of the cause of the poor: the wicked is void of knowledge.
8Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
8Corrupt men bring a city to ruin: but wise men turn away wrath.
9Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
9If a wise man contend with a fool, whether he be angry or laugh, he shall find no rest.
10Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
10Bloodthirsty men hate the upright: but just men seek his soul.
11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
11A fool uttereth all his mind: a wise man deferreth, and keepeth it till afterwards.
12Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
12A prince that gladly heareth lying words, hath all his servants wicked.
13І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
13The poor man and the creditor have met one another: the Lord is the enlightener of them both.
14Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
14The king that judgeth the poor in truth, his throne shall be established for ever.
15Лоза й огроза — вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
15The rod and reproof give wisdom: but the child that is left to his own will bringeth his mother to shame.
16Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
16When the wicked are multiplied, crimes shall be multiplied: but the just shall see their downfall.
17Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
17Instruct thy son, and he shall refresh thee, and shall give delight to thy soul.
18Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
18When prophecy shall fail, the people shall be scattered abroad: but he that keepeth the law is blessed.
19Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
19A slave will not be corrected by words: because he understandeth what thou sayest, and will not answer.
20Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? — на дурного більш надїї анїж на його.
20Hast thou seen a man hasty to speak? folly is rather to be looked for, than his amendment.
21Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
21He that nourisheth his servant delicately from his childhood, afterwards shall find him stubborn.
22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
22A passionate man provoketh quarrels: and he that is easily stirred up to wrath, shall be more prone to sin.
23Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
23Humiliation followeth the proud: and glory shall uphold the humble of spirit.
24Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє, та не виявляє.
24He that is partaker with a thief, hateth his own soul: he heareth one putting him to his oath, and discovereth not.
25Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
25He that feareth man, shall quickly fall: he that trusteth in the Lord, shall be set on high.
26Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською — володїє Господь.
26Many seek the face of the prince: but the judgment of every one cometh forth from the Lord.
27Гидота праведним — чоловік ледачий, безбожнику ж гидота — хто ходить правою дорогою.
27The just abhor the wicked man: and the wicked loathe them that are in the right way. The son that keepeth the word, shall be free from destruction.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.