Приповісток 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
1Човек који по карању остаје тврдоглав, уједанпут ће пропасти, да неће бити лека.
2Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
2Кад се умножавају праведници, весели се народ; а кад влада безбожник, уздише народ.
3Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
3Ко љуби мудрост, весели оца свог; а ко се дружи с курвама, расипа своје добро.
4Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
4Цар правдом подиже земљу; а ко узима мито, сатире је.
5Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
5Ко ласка пријатељу свом, разапиње мрежу ногама његовим.
6В грісї в ледачого — сїть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
6У греху је злог човека замка, а праведник пева и весели се.
7Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
7Праведник разуме парбу невољних, а безбожник не мари да зна.
8Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
8Подсмевачи распаљују град, а мудри утишавају гнев.
9Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
9Мудар човек кад се пре с лудим, или се срдио или смејао, нема мира.
10Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
10Крвопије мрзе на безазленога, а прави се брину за душу његову.
11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
11Сав гнев свој излива безумник, а мудри уставља га натраг.
12Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
12Који кнез слуша лажне речи, све су му слуге безбожне.
13І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
13Сиромах и који даје на добит сретају се; обојици Господ просветљује очи.
14Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
14Који цар право суди сиромасима, његов ће престо стајати довека.
15Лоза й огроза — вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
15Прут и кар дају мудрост, а дете пусто срамоти матер своју.
16Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
16Кад се умножавају безбожници, умножавају се греси, а праведници ће видети пропаст њихову.
17Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
17Карај сина свог, и смириће те, и учиниће милину души твојој.
18Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
18Кад нема утваре, расипа се народ; а ко држи закон, благо њему!
19Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
19Речима се не поправља слуга, јер ако и разуме, опет не слуша.
20Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? — на дурного більш надїї анїж на його.
20Јеси ли видео човека наглог у беседи својој? Више има надања од безумног него од њега.
21Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
21Ако ко мази слугу од малена, он ће најпосле бити син.
22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
22Гневљив човек замеће свађу, и ко је напрасит, много греши.
23Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
23Охолост понижује човека, а ко је смеран духом, добија славу.
24Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє, та не виявляє.
24Ко дели с лупежем, мрзи на своју душу, чује проклетство и не проказује.
25Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
25Страшљив човек меће себи замку; а ко се у Господа узда, биће у високом заклону.
26Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською — володїє Господь.
26Многи траже лице владаочево, али је од Господа суд свакоме.
27Гидота праведним — чоловік ледачий, безбожнику ж гидота — хто ходить правою дорогою.
27Праведнима је мрзак неправедник, а безбожнику је мрзак ко право ходи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.