Йоана 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
1У почетку беше Реч, и Реч беше у Бога, и Бог беше Реч.
2Воно було в починї у Бога.
2Она беше у почетку у Бога.
3Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
3Све је кроз Њу постало, и без Ње ништа није постало што је постало.
4У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.
4У Њој беше живот, и живот беше видело људима.
5І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
5И Видело се светли у тами, и тама Га не обузе.
6Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
6Посла Бог човека по имену Јована.
7Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
7Овај дође за сведочанство да сведочи за Видело да сви верују кроза њ.
8Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
8Он не беше Видело, него да сведочи за Видело.
9Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
9Беше Видело истинито које обасјава сваког човека који долази на свет.
10На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
10На свету беше, и свет кроза Њ поста, и свет Га не позна.
11У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
11К својима дође, и своји Га не примише.
12Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
12А који Га примише даде им власт да буду синови Божији, који верују у име Његово,
13що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
13који се не родише од крви, ни од воље телесне, ни од воље мужевље, него од Бога.
14І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
14И реч постаде тело и усели се у нас пуно благодати и истине; и видесмо славу Његову, славу, као Јединороднога од Оца.
15Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
15Јован сведочи за Њега и виче говорећи: Овај беше за кога рекох: Који за мном иде преда мном постаде, јер пре мене беше.
16І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
16И од пунине Његове ми сви узесмо благодат за благодаћу.
17Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
17Јер се закон даде преко Мојсија, а благодат и истина постаде од Исуса Христа.
18Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
18Бога нико није видео никад: Јединородни Син који је у наручју Очевом, Он Га јави.
19І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
19И ово је сведочанство Јованово кад послаше Јевреји из Јерусалима свештенике и Левите да га запитају: Ко си ти?
20І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.
20И он призна, и не затаји, и призна: Ја нисам Христос.
21І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
21И запиташе га: Ко си дакле? Јеси ли Илија? И рече: Нисам. Јеси ли пророк? И одговори: Нисам.
22Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
22А они му рекоше: Ко си? Да можемо казати онима што су нас послали: Шта кажеш за себе?
23Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
23Рече: Ја сам глас оног што виче у пустињи: Поравните пут Господњи; као што каза Исаија пророк.
24А послані були з Фарисеїв.
24И беху посланици од фарисеја,
25І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.
25и запиташе га говорећи му: Зашто, дакле, крштаваш кад ти ниси Христос ни Илија ни пророк?
26Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
26Одговори им Јован говорећи: Ја крштавам водом а међу вама стоји кога ви не знате.
27се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.
27Он је Онај што ће доћи за мном, који беше преда мном; коме ја нисам достојан одрешити ремен на обући Његовој.
28Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
28Ово би у Витанији преко Јордана где Јован крштаваше.
29Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.
29А сутрадан виде Јован Исуса где иде к њему, и рече: Гле, јагње Божије које узе на се грехе света.
30Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
30Ово је Онај за кога ја рекох: За мном иде човек који преда мном постаде, јер пре мене беше.
31І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
31И ја Га не знадох: него да се јави Израиљу зато ја дођох да крстим водом.
32І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
32И сведочи Јован говорећи: Видех Духа где силази с неба као голуб и стаде на Њему.
33І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
33И ја Га не знадох; него Онај који ме посла да крстим водом Он ми рече: На кога видиш да силази Дух и стоји на Њему то је Онај који ће крстити Духом Светим.
34І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.
34И ја видех и засведочих да је овај Син Божји.
35Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
35А сутрадан, опет, стајаше Јован и двојица од ученика његових,
36і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
36и видевши Исуса где иде, рече: Гле, јагње Божије.
37І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
37И чуше га оба ученика кад говораше, и отидоше за Исусом.
38І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
38А Исус обазревши се и видевши их где иду за Њим, рече им: Шта ћете? А они Му рекоше: Рави! (које значи: учитељу) где стојиш?
39Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
39И рече им: Дођите и видите. И отидоше, и видеше где стајаше; и осташе у Њега онај дан. А беше око деветог сахата.
40Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
40А један од двојице који чуше од Јована и иђаху за Њим беше Андрија, брат Симона Петра;
41Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
41он нађе најпре брата свог Симона, и рече му: Ми нађосмо Месију, које значи Христос.
42І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
42И доведе га к Исусу. А Исус погледавши на њ рече: Ти си Симон, син Јонин; ти ћеш се звати Кифа, које значи Петар.
43Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
43А сутрадан намисли изићи у Галилеју, и нађе Филипа, и рече му: Хајде за мном.
44Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
44А Филип беше из Витсаиде, из града Андријиног и Петровог.
45Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
45Филип нађе Натанаила, и рече му: За кога Мојсије у закону писа и пророци, нађосмо Га, Исуса сина Јосифова из Назарета.
46І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
46И рече му Натанаило: Из Назарета може ли бити шта добро? Рече му Филип: Дођи и види.
47Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
47А Исус видевши Натанаила где иде к Њему рече за њега: Ево правог Израиљца у коме нема лукавства.
48Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
48Рече Му Натанаило: Како ме познајеш? Одговори Исус и рече му: Пре него те позва Филип видех те кад беше под смоквом.
49Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
49Одговори Натанаило и рече Му: Рави! Ти си Син Божији, Ти си Цар Израиљев.
50Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
50Одговори Исус и рече му: Што ти казах да те видех под смоквом зато верујеш; видећеш више од овог.
51І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
51И рече му: Заиста, заиста вам кажем: Одселе ћете видети небо отворено и анђеле Божије где се пењу и силазе к Сину човечијем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.