Йоана 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
1Ово говори Исус, па подиже очи своје на небо и рече: Оче! Дође час, прослави Сина свог, да и Син Твој прослави Тебе;
2Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.
2као што си Му дао власт над сваким телом да свему што си Му дао да живот вечни.
3Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
3А ово је живот вечни да познају Тебе јединог истинитог Бога, и кога си послао Исуса Христа.
4Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
4Ја Тебе прославих на земљи; посао сврших који си ми дао да радим.
5А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.
5И сад прослави Ти мене, Оче, у Тебе самог славом коју имадох у Тебе пре него свет постаде.
6Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.
6Ја јавих име Твоје људима које си ми дао од света; Твоји беху па си их мени дао, и Твоју реч одржаше.
7Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
7Сад разумеше да је све што си ми дао од Тебе.
8Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
8Јер речи које си дао мени дадох им; и они примише, и познадоше истинито да од Тебе изиђох, и вероваше да си ме Ти послао.
9Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
9Ја се за њих молим: не молим се за (сав) свет, него за оне које си ми дао, јер су Твоји.
10І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
10И моје све је Твоје, и Твоје моје; и ја се прославих у њима.
11І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
11И више нисам на свету, а они су на свету, а ја идем к Теби. Оче Свети! Сачувај их у име своје, оне које си ми дао, да буду једно као и ми.
12Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
12Док бејах с њима на свету, ја их чувах у име Твоје; оне које си ми дао сачувах, и нико од њих не погибе осим Сина погибли, да се збуде писмо.
13Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
13А сад к Теби идем, и ово говорим на свету, да имају радост моју испуњену у себи.
14Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
14Ја им дадох реч Твоју; и свет омрзну на њих, јер нису од света, као и ја што нисам од света.
15Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
15Не молим Те да их узмеш са света, него да их сачуваш ода зла.
16Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
16Од света нису, као ни ја што нисам од света.
17Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
17Освети их истином својом: реч је Твоја истина.
18Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
18Као што си Ти мене послао у свет, и ја њих послах у свет.
19І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
19Ја посвећујем себе за њих, да и они буду освећени истином.
20Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
20Не молим се, пак, само за њих, него и за оне који ме узверују њихове речи ради;
21щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
21да сви једно буду, као Ти, Оче, што си у мени и ја у Теби; да и они у нама једно буду, да и свет верује да си ме Ти послао.
22І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.
22И славу коју си ми дао ја дадох њима, да буду једно као ми што смо једно.
23Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
23Ја у њима и Ти у мени: да буду сасвим уједно, и да позна свет да си ме Ти послао и да си имао љубав к њима као и к мени што си љубав имао.
24Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
24Оче! Хоћу да и они које си ми дао буду са мном где сам ја; да виде славу моју коју си ми дао; јер си имао љубав к мени пре постања света.
25Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
25Оче праведни! Свет Тебе не позна, а ја Те познах, и ови познаше да си ме Ти послао.
26І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.
26И показах им име Твоје, и показаћу: да љубав којом си мене љубио у њима буде, и ја у њима.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.