Йоана 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
1Дупэ че а ворбит астфел, Исус а ридикат окий спре чер ши а зис: „Татэ, асосит часул! Прослэвеште пе Фиул Тэу, ка ши Фиул Тэу сэ Те прослэвяскэ пе Тине,
2Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.
2дупэ кумЙ-ай дат путере песте орьче фэптурэ, ка сэ дя вяца вешникэ тутурор ачелора пекаре И й-ай дат Ту.
3Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
3Ши вяцавешникэ есте ачаста: сэ Те куноаскэ пе Тине, сингурулДумнезеу адевэрат, ши пе Исус Христос, пе кареЛ-ай тримис Ту.
4Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
4ЕуТе-ам прослэвит пе пэмынт, амсфыршит лукраря пе кареМь-ай дат-о с-о фак.
5А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.
5Ши акум, Татэ, прослэвеште-Мэ ла Тине Ынсуць ку слава пекаре о авям ла Тине, ынаинте де а фи лумя.
6Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.
6Амфэкут куноскут Нумеле Тэу оаменилор пе кареМи й-ай дат дин луме. Ай Тэй ерау ши Ту Ми й-ай дат; ши ей ау пэзит Кувынтул Тэу.
7Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
7Акум ау куноскут кэ тот че Мь-ай дат Ту вине де ла Тине.
8Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
8Кэч ле-ам дат кувинтеле пе кареМи ле-ай дат Ту. Ей ле-ау примит ши ау куноскут ку адевэрат кэ де ла Тине ам ешит ши ау крезуткэ Ту М-ай тримис.
9Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
9Пентру ей Мэ рог. НуМэ рог пентру луме, чи пентру ачея пе каре Ми й-ай дат Ту, пентру кэ сунт ай Тэй: –
10І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
10тот че есте ал Меу есте ал Тэу ши че есте алТэу есте ал Меу – ши Еу сунт прослэвит ын ей.
11І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
11Еуну май сунт ын луме, дар ей сунт ын луме, ши Еу вин ла Тине. Сфинте Татэ, пэзеште, ын Нумеле Тэу, пе ачея пе каре Ми й-ай дат, пентру каей сэ фие уна, кумсунтем ши Ной.
12Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
12Кынд ерам ку ей ын луме, ый пэзям Еу ын Нумеле Тэу. Еуам пэзит пе ачея пе каре Ми й-ай дат шиничунул дин ей н-а перит, афарэде фиул перзэрий, касэ се ымплиняскэ Скриптура.
13Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
13Дар, акум, Еу вин ла Тине; ши спун ачесте лукрурь, пе кынд сунт ынкэ ын луме, пентру ка сэ айбэ ын ей букурия Мя деплинэ.
14Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
14Ле-амдат Кувынтул Тэу, шилумя й-а урыт, пентру кэ ей ну сунт дин луме, дупэ кумЕу ну сунт дин луме.
15Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
15Ну Те рог сэ-й ей дин луме, чи сэ-йпэзешть де чел рэу.
16Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
16Ейну сунт дин луме, дупэ кум нич Еу ну сунт дин луме.
17Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
17Сфинцеште-йприн адевэрул Тэу: КувынтулТэу есте адевэрул.
18Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
18КумМ-ай тримис Ту пе Мине ын луме, аша й-ам тримис ши Еу пе ей ын луме.
19І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
19ШиЕу Ынсумь Мэ сфинцеск пентру ей, ка ши ей сэ фие сфинциць прин адевэр.
20Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
20Ши Мэ рог ну нумай пентру ей, чи ши пентру чей че вор креде ын Мине прин кувынтул лор.
21щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
21Мэ рог катоць сэ фие уна, кум Ту, Татэ, ешть ын Мине, ши Еу ын Тине; ка ши ей сэ фие уна ын Ной, пентру ка лумя сэ крядэ кэ Ту М-ай тримис.
22І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.
22Еу ле-ам дат слава пе каре Мь-ай дат-о Ту, пентру каей сэ фие уна, кум ши Ной сунтем уна –
23Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
23Еу ын ей ши Ту ын Мине –, пентру каей сэ фие ын кип десэвыршит уна, ка сэ куноаскэ лумя кэ Ту М-ай тримис ши кэ й-ай юбит кум М-ай юбит пе Мине.
24Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
24Татэ, вряу ка аколо унде сунт Еу, сэ фие ымпреунэ ку Мине ши ачея пе каре Ми й-ай дат Ту, ка сэ вадэ слава Мя, славэ пе каре Мь-ай дат-о Ту, фииндкэТу М-ай юбит ынаинте де ынтемееря лумий.
25Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
25Неприхэнитуле Татэ, лумяну Те-а куноскут, дар ЕуТе-ам куноскут ши ачештяау куноскут кэ Ту М-ай тримис.
26І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.
26Еуле-ам фэкут куноскут Нумеле Тэу ши ли-Л вой май фаче куноскут, пентру ка драгостя кукаре М-ай юбит Ту сэ фие ын ей ши Еу сэ фиу ын ей.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.