Екклезіаста 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Слова речника, сина Давидового, царя Ерусалимського:
1Кувинтеле Еклезиастулуй, фиул луй Давид, ымпэратул Иерусалимулуй.
2Марна марнота! говорить речник; марнота над марнотами, — все марне!
2О, дешертэчуне а дешертэчунилор, зиче Еклезиастул, о, дешертэчуне а дешертэчунилор! Тотул есте дешертэчуне.
3Що за хосен чоловікові з усієї працї його, що він працює під сонцем?
3Че фолос аре омул дин тоатэ труда пе каре шь-о дэ суб соаре?
4Рід проходить і рід приходить, тільки земля стоїть собі вовіки.
4Ун ням трече, алтул вине ши пэмынтул рэмыне вешник ын пичоаре.
5Сонце сходить, сонце й заходить, та й квапить знов до того місця, де має сходити.
5Соареле рэсаре, апуне ши аляргэ спре локул де унде рэсаре дин ноу.
6Вітер повіє на полуднє, потім поверне ʼд півночі; знай, крутиться навкруги, та й вертається туди, звідки взявся.
6Вынтул суфлэ спре мязэзи ши се ынтоарче спре мязэноапте; апой ярэшь се ынтоарче ши ынчепе дин ноу ачеляшь ротитурь.
7Усї ріки течуть у море, та й море не переповнюєсь, і туди, звідки взялись, вони неначе вертаються, щоб знов текти.
7Тоате рыуриле се варсэ ын маре, ши маря тот ну се умпле: еле аляргэ некурмат спре локул де унде порнеск, ка ярэшь сэ порняскэ де аколо.
8Всї річі трудні; не може чоловік всього висловити; не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи.
8Тоате лукруриле сунт ынтр-о некурматэ фрэмынтаре, аша кум ну се поате спуне; окюл ну се май сатурэ привинд ши урекя ну обосеште аузинд.
9Що було колись, те буде й знов, і що дїялось, те й дїяти меться, й нема нового нїчого під сонцем.
9Че а фост ва май фи ши че с-а фэкут се ва май фаче; ну есте нимик ноу суб соаре.
10Станеться часом дещо, про що люде кажуть: Ось новина! так воно давно вже бувало за попередніх часів.
10Дакэ есте вреун лукру деспре каре с-ар путя спуне: „Ятэ чева ноу!”, демулт лукрул ачела ера ши ын вякуриле динаинтя ноастрэ.
11Нема спомину про старовину; так само й потомство не держати ме в памятї того, що колись постане.
11Нимень ну-шь май адуче аминте де че а фост май ынаинте; ши че ва май фи, че се ва май ынтымпла май пе урмэ, ну ва лэса ничо урмэ де адучере аминте ла чей че вор трэи май тырзиу.
12Я, проповідник-речник, царював над Ізраїлем в Ерусалимі;
12Еу, Еклезиастул, ам фост ымпэрат песте Исраел, ын Иерусалим.
13І віддався цїлим серцем тому, щоб слїдити та мудро вивідувати все, що дїється під сонцем. Тяжка се праця, що її дав Бог людям, щоб нею займались!
13Мь-ам пус инима сэ черчетез ши сэ адынческ ку ынцелепчуне тот че се ынтымплэ суб черурь: ятэ о ынделетничире плинэ де трудэ, ла каре супуне Думнезеу пе фиий оаменилор.
14Видав я все, що робиться під сонцем: — що ж? усе марнота й мука для духа.
14Ам вэзут тот че се фаче суб соаре; ши ятэ кэ тотул есте дешертэчуне ши гоанэ дупэ вынт!
15Криве не буде простим, а чого нема, те нї-що й рахувати.
15Че есте стрымб ну се поате ындрепта ши че липсеште ну поате фи трекут ла нумэр.
16Я говорив в мойму серцї: Ось я став великим, і придбав більш мудростї, нїж усї ті, що царювали поперед мене в Ерусалимі, й серце моє бачило багато мудростї й знання.
16Ам зис ын мине ынсумь: „Ятэ кэ ам спорит ши ам ынтрекут ын ынцелепчуне пе тоць чей че ау стэпынит ынаинтя мя песте Иерусалим ши минтя мя а вэзут мултэ ынцелепчуне ши штиинцэ.”
17І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість, і що таке безумність та дурнота; та пересьвідчився, що й се томить духа;
17Мь-ам пус инима сэ куноск ынцелепчуня ши сэ куноск простия ши небуния. Дар ам ынцелес кэ ши ачаста есте гоанэ дупэ вынт.
18Бо в кого більш мудростї, в того більш і смутку; й хто прибільшує знаннє, — прибільшує й гризоти.
18Кэч унде есте мултэ ынцелепчуне, есте ши мулт неказ, ши чине штие мулте аре ши мултэ дурере.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.