Екклезіаста 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
1Муштеле моарте стрикэ ши акреск унтделемнул негусторулуй де унсорь; тот аша, пуцинэ небуние бируе ынцелепчуня ши слава.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
2Инима ынцелептулуй есте ла дряпта луй, яр инима небунулуй, ла стынга луй.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
3Ши пе орьче друм ар мерӂе небунул, песте тот ый липсеште минтя ши спуне тутурор кэ есте ун небун!
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
4Кынд избукнеште ымпотрива та мыния челуй че стэпынеште, ну-ць пэрэси локул, кэч сынӂеле рече те пэзеште де марь пэкате.
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
5Есте ун рэу пе каре л-ам вэзут суб соаре, ка о грешялэ каре вине де ла чел че кырмуеште:
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
6небуния есте пусэ ын дрегэторий ыналте, яр богаций стау ын локурь де жос.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
7Ам вэзут робь кэлэрь ши воевозь мергынд пе жос, ка ниште робь.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
8Чине сапэ гроапа алтуя каде ел ын еа ши чине сурпэ ун зид ва фи мушкат де ун шарпе.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
9Чине сфэрымэ петре есте рэнит де еле ши чине деспикэ лемне есте ын примеждие.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
10Кынд се точеште ферул ши рэмыне неаскуцит, требуе сэ-ць ындоешть путериле; де ачея ла избындэ ажунӂь прин ынцелепчуне.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
11Кынд мушкэ шарпеле фииндкэ н-а фост врэжит, врэжиторул н-аре ничун кыштиг дин мештешугул луй.
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
12Кувинтеле унуй ынцелепт сунт плэкуте, дар бузеле небунулуй ый адук пеиря.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
13Чел динтый кувынт каре-й есе дин гурэ есте небуние, ши чел дин урмэ есте о небуние ши май ря.
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
14Небунул спуне о мулциме де ворбе, мэкар кэ омул ну штие че се ва ынтымпла. Ши чине-й ва спуне че ва фи дупэ ел?
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
15Труда небунулуй обосеште пе чел че ну куноаште друмул спре четате.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
16Вай де тине, царэ ал кэрей ымпэрат есте ун копил ши ай кэрей воевозь бенкетуеск де диминяцэ!
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
17Фериче де тине, царэ ал кэрей ымпэрат есте де ням маре ши ай кэрей воевозь мэнынкэ ла время потривитэ, ка сэ-шь ынтэряскэ путериле, ну ка сэ се дедя ла бецие!
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
18Кынд мыниле сунт ленеше, се ласэ гринда, ши кынд се леневеск мыниле, плоуэ ын касэ.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
19Оспецеле се фак пентру петречере, винул ынвеселеште вяца, яр арӂинтул ле дэ пе тоате.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
20Ну блестема пе ымпэрат нич кяр ын гынд ши ну блестема пе чел богат ын одая ын каре те кулчь, кэч с-ар путя ынтымпла ка пасэря черулуй сэ-ць дукэ ворба ши ун сол ынарипат сэ-ць дя пе фацэ ворбеле.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.