Екклезіаста 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
1Dying flies spoil the sweetness of the ointment. Wisdom and glory is more precious than a small and shortlived folly.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
2The heart of a wise man is in his right hand, and the heart of a fool is in his left hand.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
3Yea, and the fool when he walketh in the way, whereas be himself is a fool, esteemeth all men fools.
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
4If the spirit of him that hath power, ascend upon thee, leave not thy place: because care will make the greatest sins to cease.
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
5There is an evil that I have seen under the sun, as it were by an error proceeding from the face of the prince:
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
6A fool set in high dignity, and the rich sitting beneath.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
7I have seen servants upon horses: and princes walking on the ground as servants.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
8He that diggeth a pit, shall fall into it: and he that breaketh a hedge, a serpent shall bite him.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
9He that removeth stones, shall be hurt by them: and he that cutteth trees, shall be wounded by them.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
10If the iron be blunt, and be not as before, but be made blunt, with much labour it shall be sharpened: and after industry shall follow wisdom.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
11If a serpent bite in silence, he is nothing better that backbiteth secretly.
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
12The words of the mouth of a wise man are grace: but the lips of a fool shall throw him down headlong.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
13The beginning of his words is folly, and the end of his talk is a mischievous error.
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
14A fool multiplieth words. A man cannot tell what hath been before him: and what shall be after him, who can tell him?
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
15The labour of fools shall afflict them that know not bow to go to the city.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
16Woe to thee, O land, when thy king is a child, and when the princes eat in the morning.
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
17Blessed is the land, whose king is noble, and whose princes eat in due season for refreshment, and not for riotousness.
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
18By slothfulness a building shall be brought down, and through the weakness of hands, the house shall drop through.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
19For laughter they make bread, and wine that the living may feast: and all things obey money.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
20Detract not the king, no not in thy thought; and speak not evil of the rich man in thy private chamber: because even the birds of the air will carry thy voice, and he that hath wings will tell what thou hast said.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.