Екклезіаста 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
1[Muscæ morientes perdunt suavitatem unguenti. Pretiosior est sapientia et gloria, parva et ad tempus stultitia.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
2Cor sapientis in dextera ejus, et cor stulti in sinistra illius.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
3Sed et in via stultus ambulans, cum ipse insipiens sit, omnes stultos æstimat.
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
4Si spiritus potestatem habentis ascenderit super te, locum tuum ne demiseris, quia curatio faciet cessare peccata maxima.]
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
5[Est malum quod vidi sub sole, quasi per errorem egrediens a facie principis:
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
6positum stultum in dignitate sublimi, et divites sedere deorsum.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
7Vidi servos in equis, et principes ambulantes super terram quasi servos.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
8Qui fodit foveam incidet in eam, et qui dissipat sepem mordebit eum coluber.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
9Qui transfert lapides affligetur in eis, et qui scindit ligna vulnerabitur ab eis.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
10Si retusum fuerit ferrum, et hoc non ut prius, sed hebetatum fuerit, multo labore exacuetur, et post industriam sequetur sapientia.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
11Si mordeat serpens in silentio, nihil eo minus habet qui occulte detrahit.
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
12Verba oris sapientis gratia, et labia insipientis præcipitabunt eum;
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
13initium verborum ejus stultitia, et novissimum oris illius error pessimus.
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
14Stultus verba multiplicat. Ignorat homo quid ante se fuerit; et quid post se futurum sit, quis ei poterit indicare?
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
15Labor stultorum affliget eos, qui nesciunt in urbem pergere.]
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
16[Væ tibi, terra, cujus rex puer est, et cujus principes mane comedunt.
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
17Beata terra cujus rex nobilis est, et cujus principes vescuntur in tempore suo, ad reficiendum, et non ad luxuriam.
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
18In pigritiis humiliabitur contignatio, et in infirmitate manuum perstillabit domus.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
19In risum faciunt panem et vinum ut epulentur viventes; et pecuniæ obediunt omnia.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
20In cogitatione tua regi ne detrahas, et in secreto cubiculi tui ne maledixeris diviti: quia et aves cæli portabunt vocem tuam, et qui habet pennas annuntiabit sententiam.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.