Екклезіаста
Chapter 10

Екклезіаста

Kulish and Puluj Bible (…
vs Modern Hebrew Bible
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Екклезіаста 10

Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
1זבובי מות יבאיש יביע שמן רוקח יקר מחכמה מכבוד סכלות מעט׃
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
2לב חכם לימינו ולב כסיל לשמאלו׃
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
3וגם בדרך כשהסכל הלך לבו חסר ואמר לכל סכל הוא׃
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
4אם רוח המושל תעלה עליך מקומך אל תנח כי מרפא יניח חטאים גדולים׃
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
5יש רעה ראיתי תחת השמש כשגגה שיצא מלפני השליט׃
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
6נתן הסכל במרומים רבים ועשירים בשפל ישבו׃
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
7ראיתי עבדים על סוסים ושרים הלכים כעבדים על הארץ׃
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
8חפר גומץ בו יפול ופרץ גדר ישכנו נחש׃
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
9מסיע אבנים יעצב בהם בוקע עצים יסכן בם׃
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
10אם קהה הברזל והוא לא פנים קלקל וחילים יגבר ויתרון הכשיר חכמה׃
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
11אם ישך הנחש בלוא לחש ואין יתרון לבעל הלשון׃
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
12דברי פי חכם חן ושפתות כסיל תבלענו׃
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
13תחלת דברי פיהו סכלות ואחרית פיהו הוללות רעה׃
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
14והסכל ירבה דברים לא ידע האדם מה שיהיה ואשר יהיה מאחריו מי יגיד לו׃
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
15עמל הכסילים תיגענו אשר לא ידע ללכת אל עיר׃
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
16אי לך ארץ שמלכך נער ושריך בבקר יאכלו׃
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
17אשריך ארץ שמלכך בן חורים ושריך בעת יאכלו בגבורה ולא בשתי׃
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
18בעצלתים ימך המקרה ובשפלות ידים ידלף הבית׃
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
19לשחוק עשים לחם ויין ישמח חיים והכסף יענה את הכל׃
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
20גם במדעך מלך אל תקלל ובחדרי משכבך אל תקלל עשיר כי עוף השמים יוליך את הקול ובעל הכנפים יגיד דבר׃

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.