Екклезіаста 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
1Dead flies make the ointment of the perfumer fetid and putrid; so doth a little folly outweigh wisdom and honour.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
2A wise man's understanding is at his right hand; but a fool's understanding at his left.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
3Yea also, when a fool walketh by the way, his understanding faileth him, and he saith to every one that he is a fool.
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
4If the spirit of the ruler rise up against thee, leave not thy place; for gentleness allayeth great offences.
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
5There is an evil which I have seen under the sun, like an error which proceedeth from a ruler:
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
6Folly is set on great heights, and the rich sit in low place.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
7I have seen servants upon horses, and princes walking as servants upon the earth.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
8He that diggeth a pit shall fall into it; and whoso breaketh through a fence, a serpent shall bite him.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
9Whoso quarrieth stones shall be hurt therewith; and he that cleaveth wood is endangered thereby.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
10If the iron be blunt, and one do not whet the edge, then must he put to more strength; but wisdom is profitable to direct.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
11If the serpent bite before it is charmed, then the charmer hath no advantage.
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
12The words of a wise man's mouth are gracious; but the lips of a fool will swallow up himself.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
13The beginning of the words of his mouth is foolishness; and the end of his talk is grievous madness.
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
14A fool also multiplieth words; yet man knoweth not what shall be; and that which shall be after him, who can tell him?
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
15The labour of fools wearieth every one of them, for he knoweth not how to go to the city.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
16Woe to thee, O land, when thy king is a boy, and thy princes feast in the morning!
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
17Happy art thou, O land, when thy king is a free man, and thy princes eat in due season, in strength, and not in drunkenness!
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
18By slothfulness the rafters sink in; and through idleness of the hands the house leaketh.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
19A feast is made for laughter, and wine maketh glad the life; and money answereth all things.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
20Curse not the king, no, not in thy thought, and curse not the rich in thy bedchamber; for a bird of the air shall carry the voice, and that which hath wings shall tell the matter.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.