Екклезіаста
Chapter 10

Екклезіаста

Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Екклезіаста 10

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
1فاسد می‌سازد، و اندک حماقتی از حکمت و عزت سنگینتر است.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
2دل مرد حکیم بطرف راستش مایل است و دل احمق بطرف چپش.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
3ونیز چون احمق به راه می‌رود، عقلش ناقص می‌شود و به هر کس می‌گوید که احمق هستم.
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
4اگر خشم پادشاه بر تو انگیخته شود، مکان خود را ترک منما زیرا که تسلیم، خطایای عظیم را می‌نشاند.
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
5بدی‌ای هست که زیر آفتاب دیده‌ام مثل سهوی که از جانب سلطان صادر شود.
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
6جهالت بر مکان های بلند برافراشته می‌شود و دولتمندان در مکان اسفل می‌نشینند.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
7غلامان را بر اسبان دیدم و امیران را مثل غلامان بر زمین روان.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
8آنکه چاه می‌کند در آن می‌افتد و آنکه دیواررا می‌شکافد، مار وی را می‌گزد.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
9آنکه سنگها رامی کند، از آنها مجروح می‌شود و آنکه درختان رامی برد از آنها در خطر می‌افتد.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
10اگر آهن کند باشد و دمش را تیز نکنند بایدقوت زیاده بکار آورد، اما حکمت به جهت کامیابی مفید است.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
11اگر مار پیش از آنکه افسون کنند بگزد پس افسونگر‌چه فایده دارد؟
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
12سخنان دهان حکیم فیض بخش است، امالبهای احمق خودش را می‌بلعد.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
13ابتدای سخنان دهانش حماقت است و انتهای گفتارش دیوانگی موذی می‌باشد.
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
14احمق سخنان بسیارمی گوید، اما انسان آنچه را که واقع خواهد شدنمی داند و کیست که او را از آنچه بعد از وی واقع خواهد شد مخبر سازد؟
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
15محنت احمقان ایشان را خسته می‌سازد چونکه نمی دانند چگونه به شهر باید رفت.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
16وای بر تو‌ای زمین وقتی که پادشاه تو طفل است و سرورانت صبحگاهان می‌خورند.
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
17خوشابحال تو‌ای زمین هنگامی که پادشاه توپسر نجبا است و سرورانت در وقتش برای تقویت می‌خورند و نه برای مستی.
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
18از کاهلی سقف خراب می‌شود و از سستی دستها، خانه آب پس می‌دهد.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
19بزم به جهت لهو و لعب می‌کنند و شراب زندگانی را شادمان می‌سازد، اما نقره همه‌چیز رامهیا می‌کند.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
20پادشاه را در فکر خود نیز نفرین مکن ودولتمند را در اطاق خوابگاه خویش لعنت منمازیرا که مرغ هوا آواز تو را خواهد برد و بالدار، امررا شایع خواهد ساخت.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.