Екклезіаста 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
1فاسد میسازد، و اندک حماقتی از حکمت و عزت سنگینتر است.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
2دل مرد حکیم بطرف راستش مایل است و دل احمق بطرف چپش.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
3ونیز چون احمق به راه میرود، عقلش ناقص میشود و به هر کس میگوید که احمق هستم.
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
4اگر خشم پادشاه بر تو انگیخته شود، مکان خود را ترک منما زیرا که تسلیم، خطایای عظیم را مینشاند.
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
5بدیای هست که زیر آفتاب دیدهام مثل سهوی که از جانب سلطان صادر شود.
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
6جهالت بر مکان های بلند برافراشته میشود و دولتمندان در مکان اسفل مینشینند.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
7غلامان را بر اسبان دیدم و امیران را مثل غلامان بر زمین روان.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
8آنکه چاه میکند در آن میافتد و آنکه دیواررا میشکافد، مار وی را میگزد.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
9آنکه سنگها رامی کند، از آنها مجروح میشود و آنکه درختان رامی برد از آنها در خطر میافتد.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
10اگر آهن کند باشد و دمش را تیز نکنند بایدقوت زیاده بکار آورد، اما حکمت به جهت کامیابی مفید است.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
11اگر مار پیش از آنکه افسون کنند بگزد پس افسونگرچه فایده دارد؟
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
12سخنان دهان حکیم فیض بخش است، امالبهای احمق خودش را میبلعد.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
13ابتدای سخنان دهانش حماقت است و انتهای گفتارش دیوانگی موذی میباشد.
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
14احمق سخنان بسیارمی گوید، اما انسان آنچه را که واقع خواهد شدنمی داند و کیست که او را از آنچه بعد از وی واقع خواهد شد مخبر سازد؟
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
15محنت احمقان ایشان را خسته میسازد چونکه نمی دانند چگونه به شهر باید رفت.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
16وای بر توای زمین وقتی که پادشاه تو طفل است و سرورانت صبحگاهان میخورند.
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
17خوشابحال توای زمین هنگامی که پادشاه توپسر نجبا است و سرورانت در وقتش برای تقویت میخورند و نه برای مستی.
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
18از کاهلی سقف خراب میشود و از سستی دستها، خانه آب پس میدهد.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
19بزم به جهت لهو و لعب میکنند و شراب زندگانی را شادمان میسازد، اما نقره همهچیز رامهیا میکند.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
20پادشاه را در فکر خود نیز نفرین مکن ودولتمند را در اطاق خوابگاه خویش لعنت منمازیرا که مرغ هوا آواز تو را خواهد برد و بالدار، امررا شایع خواهد ساخت.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.