Екклезіаста
Chapter 7

Екклезіаста

Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Екклезіаста 7

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
1نیک نامی از روغن معطر بهتر است و روزممات از روز ولادت.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
2رفتن به خانه ماتم از رفتن به خانه ضیافت بهتر است زیرا که این آخرت همه مردمان است و زندگان این را در دل خود می‌نهند.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
3حزن از خنده بهتر است زیرا که ازغمگینی صورت دل اصلاح می‌شود.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
4دل حکیمان در خانه ماتم است و دل احمقان در خانه شادمانی.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
5شنیدن عتاب حکیمان بهتر است از شنیدن سرود احمقان،
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
6زیرا خنده احمقان مثل صدای خارها در زیر دیگ است و این نیز بطالت است.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
7به درستی که ظلم، مرد حکیم را جاهل می‌گرداند و رشوه، دل را فاسد می‌سازد.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
8انتهای امر از ابتدایش بهتر است و دل حلیم از دل مغرور نیکوتر.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
9در دل خود به زودی خشمناک مشو زیرا خشم در سینه احمقان مستقرمی شود.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
10مگو چرا روزهای قدیم از این زمان بهتربود زیرا که در این خصوص از روی حکمت سوال نمی کنی.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
11حکمت مثل میراث نیکو است بلکه به جهت بینندگان آفتاب نیکوتر.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
12زیرا که حکمت ملجایی است و نقره ملجایی؛ اما فضیلت معرفت این است که حکمت صاحبانش را زندگی می‌بخشد.
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
13اعمال خدا را ملاحظه نما زیرا کیست که بتواند آنچه را که او کج ساخته است راست نماید؟
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
14در روز سعادتمندی شادمان باش و درروز شقاوت تامل نما زیرا خدا این را به ازاء آن قرار داد که انسان هیچ‌چیز را که بعد از او خواهدشد دریافت نتواند کرد.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
15این همه را در روزهای بطالت خود دیدم. مرد عادل هست که در عدالتش هلاک می‌شود و مرد شریر هست که در شرارتش عمر دراز دارد.
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
16پس گفتم به افراط عادل مباش و خود را زیاده حکیم مپندار مبادا خویشتن را هلاک کنی.
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
17و به افراط شریر مباش و احمق مشو مبادا پیش ازاجلت بمیری.
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
18نیکو است که به این متمسک شوی و از آن نیز دست خود را برنداری زیرا هرکه از خدا بترسد، از این هر دو بیرون خواهد آمد.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
19حکمت مرد حکیم را توانایی می‌بخشدبیشتر از ده حاکم که در یک شهر باشند.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
20زیرامرد عادلی در دنیا نیست که نیکویی ورزد و هیچ خطا ننماید.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
21و نیز به همه سخنانی که گفته شود دل خودرا منه، مبادا بنده خود را که تو را لعنت می‌کندبشنوی.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
22زیرا دلت می‌داند که تو نیز بسیار بارهادیگران را لعنت نموده‌ای.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
23این همه را با حکمت آزمودم و گفتم به حکمت خواهم پرداخت اما آن از من دور بود.
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
24آنچه هست دور و بسیار عمیق است. پس کیست که آن را دریافت نماید؟
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
25پس برگشته دل خود را بر معرفت و بحث و طلب حکمت وعقل مشغول ساختم تا بدانم که شرارت حماقت است و حماقت دیوانگی است.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
26و دریافتم که زنی که دلش دامها و تله‌ها است و دستهایش کمندها می‌باشد، چیز تلختر از موت است. هر‌که مقبول خدا است، از وی رستگار خواهد شد اماخطاکار گرفتار وی خواهد گردید.
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
27جامعه می‌گوید که اینک چون این را با آن مقابله کردم تا نتیجه را دریابم این را دریافتم،
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
28که جان من تا به حال آن را جستجو می‌کند ونیافتم. یک مرد از هزار یافتم اما از جمیع آنها زنی نیافتم.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
29همانا این را فقط دریافتم که خدا آدمی را راست آفرید، اما ایشان مخترعات بسیار طلبیدند.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.