Екклезіаста 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
1ʻOku lelei lahi ʻae hingoa ʻoku ongoongolelei ʻi he meʻa namu kakala ʻoku mahuʻinga lahi; pea ʻoku lelei ʻae ʻaho ʻoe mate ʻi he ʻaho ʻoe fanauʻi.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
2ʻOku ʻaonga lahi hake ʻae ʻalu ki he fale ʻoku ʻi ai ʻae tangilāulau, ʻi he ʻalu ki he fale ʻoku fai kātoanga: he ko e ikuʻanga ia ʻoe kakai kotoa pē; pea ʻe mamafa ia ki he loto ʻoʻona ʻoku kei moʻui.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
3ʻOku lelei lahi ʻae mamahi ʻi he kata, he ʻoku fakaʻāsili ʻae lelei ʻoe loto ʻi he mamahi ʻoe mata.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
4ʻOku ʻi he fale ʻoe mamahi ʻae loto ʻoe poto; ka ʻoku ʻi he fale ʻoe fiefia ʻae loto ʻoe vale.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
5ʻOku lelei hake ʻae fanongo ki he valoki mei he poto, ʻi he fanongo ʻae tangata ki he hivehiva ʻae kau vale.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
6He ʻoku hangē ko e makalakala ʻae ʻakau talatala ʻi he lalo kulo, ʻoku pehē ʻae kata ʻae vale: he ko e vaʻinga foki ia.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
7¶ Ko e moʻoni ʻoka fakamālohi ʻae tangata poto ʻoku vale ai ia; pea ʻoku maumauʻi ʻae loto ʻi he maʻu ʻae foaki.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
8ʻOku lelei hake ʻae ikuʻanga ʻo ha meʻa ʻi hono kamataʻanga: pea ʻoku lelei lahi ʻaia ʻoku loto faʻa kātaki ʻiate ia ʻoku loto fielahi.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
9ʻOua naʻa ke ʻita vave ʻi ho laumālie: he ʻoku nofo ʻae ʻita ʻi he fatafata ʻoe kau vale.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
10ʻOua naʻa ke pehē, “Ko e hā naʻe lelei lahi ai ʻae ngaahi ʻaho ʻi muʻa ʻi he ngaahi ʻaho ko eni?” He ʻoku ʻikai te ke fai fakapotopoto ʻi hoʻo fehuʻi ki he meʻa ni.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
11¶ ʻOku lelei ke maʻu ʻae tofiʻa pea maʻu mo e poto, pea ʻoku ʻaonga ia kiate kinautolu ʻoku mamata ki he laʻā.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
12He ko e poto ko e ungaʻanga ia, pea ko e koloa ko e ungaʻanga mo ia: ka ko hono lelei lahi ʻoe ʻilo, ʻoku foaki ʻe he poto ʻae moʻui kiate kinautolu ʻoku maʻu ia.
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
13Tokanga ki he ngāue ʻae ʻOtua: he ko hai ʻoku faʻa fakatotonu ʻaia kuo ne ngaohi ke pikopiko?
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
14Ke ke fiefia ʻi he ʻaho ʻoe lelei, ka ke fakalaulauloto ʻi he ʻaho ʻoe kovi: he kuo fokotuʻu foki ʻe he ʻOtua ʻae taha ki he taha koeʻuhi ke ʻoua naʻa ʻilo ʻe he tangata ha meʻa ʻe fai ʻamui.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
15Kuo u mamata ki he meʻa kotoa pē ʻi he ngaahi ʻaho ʻo ʻeku vale: ʻoku ai ʻae tangata ʻoku angatonu, ka ʻoku mate pe mo ʻene māʻoniʻoni, pea ʻoku ai ʻaia ʻoku angahala, ka ʻoku tolonga ʻa ʻene moʻui ʻi heʻene fai hala.
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
16ʻOua naʻa lahi fau hoʻo māʻoniʻoni; pea ʻoua naʻa ke kumi ki he poto lahi fau: he ko e hā te ke fakaʻauha ai koe ʻe koe pe?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
17ʻOua naʻa lahi fau hoʻo fai kovi, pe te ke vale: he ko e hā te ke mate ai ʻi he teʻeki hoko ho ʻaho?
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
18ʻOku lelei ke ke puke ki he meʻa ni: ʻio, ʻoua naʻa toʻo ho nima mei he meʻa ni he ko ia ʻoku manavahē ki he ʻOtua ʻe hao ia mei he ngaahi meʻa ni kotoa pē.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
19ʻOku lahi ʻae tokoni ʻe he poto kiate ia ʻoku poto, ʻi ha kau tangata mālohi ʻe toko hongofulu ʻoku nofo ʻi ha kolo.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
20He ʻoku ʻikai ʻi māmani ha tangata angatonu ʻoku fai lelei, pea taʻehalaia.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
21Pea ʻoua foki naʻa ke tui ki he lea kotoa pē ʻoku leaʻaki; telia naʻa ke fanongo ʻoku lauʻikoviʻi koe ʻe hoʻo tamaioʻeiki.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
22He ʻoku ke ʻilo foki ʻi ho loto kuo liunga lahi ʻa hoʻo lauʻikovi ʻe koe ʻae kakai kehe.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
23¶ Ko e ngaahi meʻa ni kotoa pē kuo u ʻilo ʻi he poto: naʻaku pehē, te u poto au, ka naʻe mamaʻo ia ʻiate au.
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
24Ko e meʻa ʻoku mamaʻo atu, pea loloto lahi, ko hai ʻe faʻa ʻilo ki ai?
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
25Naʻaku tuku hoku loto ke ʻilo mo hakule, pea ke kumi atu ki he poto, mo hono ʻuhinga ʻoe ngaahi meʻa, pea ke ʻilo ʻae kovi ʻoe vale, ʻio, ʻae vale mo e hē.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
26Pea ʻoku ou ʻilo ʻoku kona lahi hake ʻi he mate ʻae fefine ko ia ʻoku tatau hono loto mo e tauhele mo e kupenga, pea ko hono nima ʻoku hangē ko e ngaahi haʻi: ka ko ia ia ʻoku lelei ʻi he ʻao ʻoe ʻOtua, ʻe hao ia mei ai; ka ʻe moʻua ʻae angahala kiate ia.
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
27Vakai, kuo u ʻilo eni, ʻoku pehē ʻe he Tangata Malanga, ʻi heʻeku ʻahiʻahi taki taha ʻae meʻa kotoa pē, ke ʻilo hono ʻuhinga:
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
28ʻAia ʻoku kei kumi ki ai ʻe hoku laumālie, ka ʻoku teʻeki ai te u maʻu: ko e tangata ʻe tokotaha kuo u ʻilo ʻi ha toko afe; ka ʻoku ʻikai te u ʻilo ʻiate kinautolu kotoa pē ha fefine ʻe tokotaha.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
29Vakai, ko eni pe ʻae meʻa kuo u ʻiloʻi, naʻe ngaohi ʻae tangata ʻe he ʻOtua ʻi he angatonu; ka kuo nau kumi ki he ngaahi filioʻi lahi.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.