Екклезіаста 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
1A good name is better than fine perfume; and the day of death better than the day of one’s birth.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
2It is better to go to the house of mourning than to go to the house of feasting; for that is the end of all men, and the living should take this to heart.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
3Sorrow is better than laughter; for by the sadness of the face the heart is made good.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
4The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
5It is better to hear the rebuke of the wise than for a man to hear the song of fools.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
6For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool. This also is vanity.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
7Surely extortion makes the wise man foolish; and a bribe destroys the understanding.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
8Better is the end of a thing than its beginning. The patient in spirit is better than the proud in spirit.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
9Don’t be hasty in your spirit to be angry, for anger rests in the bosom of fools.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
10Don’t say, “Why were the former days better than these?” For you do not ask wisely about this.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
11Wisdom is as good as an inheritance. Yes, it is more excellent for those who see the sun.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
12For wisdom is a defense, even as money is a defense; but the excellency of knowledge is that wisdom preserves the life of him who has it.
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
13Consider the work of God, for who can make that straight which he has made crooked?
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
14In the day of prosperity be joyful, and in the day of adversity consider; yes, God has made the one side by side with the other, to the end that man should not find out anything after him.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
15All this I have seen in my days of vanity: there is a righteous man who perishes in his righteousness, and there is a wicked man who lives long in his evildoing.
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
16Don’t be overly righteous, neither make yourself overly wise. Why should you destroy yourself?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
17Don’t be too wicked, neither be foolish. Why should you die before your time?
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
18It is good that you should take hold of this. Yes, also don’t withdraw your hand from that; for he who fears God will come out of them all.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
19Wisdom is a strength to the wise man more than ten rulers who are in a city.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
20Surely there is not a righteous man on earth who does good and doesn’t sin.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
21Also don’t take heed to all words that are spoken, lest you hear your servant curse you;
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
22for often your own heart knows that you yourself have likewise cursed others.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
23All this I have proved in wisdom. I said, “I will be wise;” but it was far from me.
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
24That which is, is far off and exceedingly deep. Who can find it out?
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
25I turned around, and my heart sought to know and to search out, and to seek wisdom and the scheme of things, and to know that wickedness is stupidity, and that foolishness is madness.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
26I find more bitter than death the woman whose heart is snares and traps, whose hands are chains. Whoever pleases God shall escape from her; but the sinner will be ensnared by her.
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
27“Behold, I have found this,” says the Preacher, “to one another, to find an explanation
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
28which my soul still seeks, but I have not found. I have found one man among a thousand, but I have not found a woman among all those.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
29Behold, I have only found this: that God made mankind upright; but they search for many inventions.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.