Екклезіаста 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Памятай про твого творця замолоду, покіль не прийшли днї лихі й не настали роки, що про них казати меш: „Не до вподоби вони менї‟,
1Remember also your Creator in the days of your youth, before the evil days come, and the years draw near, when you will say, “I have no pleasure in them;”
2Покіль не померкли сонце й сьвітло, місяць і зорі, й не насупились хмари по дощі,
2Before the sun, the light, the moon, and the stars are darkened, and the clouds return after the rain;
3Тодї, як затремтять сторожі будівлї й хоробрі позгинаються, й мелючі перестануть молоти, бо їх мало зосталось, і запоморочаться ті, що дивляться крізь вікна,
3in the day when the keepers of the house shall tremble, and the strong men shall bow themselves, and the grinders cease because they are few, and those who look out of the windows are darkened,
4І зачиняться двері на улицю; замовкнуть жорна; коли вставати муть, як засьпіває півень, а дочки сьпіву помовкнуть;
4and the doors shall be shut in the street; when the sound of the grinding is low, and one shall rise up at the voice of a bird, and all the daughters of music shall be brought low;
5І висоти стануть їм страшні, а на дорозї будуть боятись; і зацьвіте дерево мігдалове, й ковалик отяжіє, та й кріп розсиплесь; бо ось відходить чоловік у свою вічну домівку, а плакальники готові вже, провожати його улицею; —
5yes, they shall be afraid of heights, and terrors will be on the way; and the almond tree shall blossom, and the grasshopper shall be a burden, and desire shall fail; because man goes to his everlasting home, and the mourners go about the streets;
6Докіль не порвався срібний ланцюжок і не розірвалась золота повязка; не розбився глек над криницею та не поломилось колесо над колодїзом;
6before the silver cord is severed, or the golden bowl is broken, or the pitcher is broken at the spring, or the wheel broken at the cistern,
7І не вернеться персть, у землю чим вона й була; а дух вернеться до Бога, що дав його.
7and the dust returns to the earth as it was, and the spirit returns to God who gave it.
8О, марнота над марнотами, сказав проповідник, все марнота!
8“Vanity of vanities,” says the Preacher. “All is vanity!”
9Опріч того, що проповідник був про себе мудрий, навчав він іще й людей знаття. Він розвідував, розбірав і зложив багацько приповістей.
9Further, because the Preacher was wise, he still taught the people knowledge. Yes, he pondered, sought out, and set in order many proverbs.
10Проповідник старався добірати хороші вискази, й слова правди списав вірно.
10The Preacher sought to find out acceptable words, and that which was written blamelessly, words of truth.
11Слова мудрих — се голки, се гвозди, що добре вбиваються, а хто їх укладає, — від одного пастиря.
11The words of the wise are like goads; and like nails well fastened are words from the masters of assemblies, which are given from one shepherd.
12Що ж більш сього всього, того остерегайся, мій сину: складанню многих книг — не буде кінця, а й багато читання — втомлює тїло.
12Furthermore, my son, be admonished: of making many books there is no end; and much study is a weariness of the flesh.
13Вислухаймо ж змісту того всього: Бійся Бога й певни заповідї його; в сьому міститься все про чоловіка.
13This is the end of the matter. All has been heard. Fear God and keep his commandments; for this is the whole duty of man.
14Бог бо судити ме все, що дїється; навіть усе втаєне, — чи добре воно, чи лихе.
14For God will bring every work into judgment, with every hidden thing, whether it is good, or whether it is evil.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.