Екклезіаста 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора:
1For everything there is a season, and a time for every purpose under heaven:
2Час родитись і час умірати, час насаджувати й час виривати насаджене;
2a time to be born, and a time to die; a time to plant, and a time to pluck up that which is planted;
3Час убивати й час гоїти, час валити й час будовати;
3a time to kill, and a time to heal; a time to break down, and a time to build up;
4Час плакати й час сьміятись; час сумовати й час танцювати,
4a time to weep, and a time to laugh; a time to mourn, and a time to dance;
5Час розкидати каміннє й час збірати каміннє; час обіймати й час від обнимань відхилятись;
5a time to cast away stones, and a time to gather stones together; a time to embrace, and a time to refrain from embracing;
6Час шукати й час губити; час збірати й час розкидати!
6a time to seek, and a time to lose; a time to keep, and a time to cast away;
7Час роздирати й час сшивати; час мовчати й час говорити;
7a time to tear, and a time to sew; a time to keep silence, and a time to speak;
8Час любити й час ненавидїти; час воюватись і час миритись.
8a time to love, and a time to hate; a time for war, and a time for peace.
9Яка користь буде трудящому з усієї роботи його?
9What profit has he who works in that in which he labors?
10Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись.
10I have seen the burden which God has given to the sons of men to be afflicted with.
11Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.
11He has made everything beautiful in its time. He has also set eternity in their hearts, yet so that man can’t find out the work that God has done from the beginning even to the end.
12Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.
12I know that there is nothing better for them than to rejoice, and to do good as long as they live.
13І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.
13Also that every man should eat and drink, and enjoy good in all his labor, is the gift of God.
14Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.
14I know that whatever God does, it shall be forever. Nothing can be added to it, nor anything taken from it; and God has done it, that men should fear before him.
15Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, — і Бог викликає знов те, що минуло.
15That which is has been long ago, and that which is to be has been long ago. God seeks again that which is passed away.
16Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.
16Moreover I saw under the sun, in the place of justice, that wickedness was there; and in the place of righteousness, that wickedness was there.
17І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.
17I said in my heart, “God will judge the righteous and the wicked; for there is a time there for every purpose and for every work.”
18І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.
18I said in my heart, “As for the sons of men, God tests them, so that they may see that they themselves are like animals.
19Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.
19For that which happens to the sons of men happens to animals. Even one thing happens to them. As the one dies, so the other dies. Yes, they have all one breath; and man has no advantage over the animals, for all is vanity.
20Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.
20All go to one place. All are from the dust, and all turn to dust again.
21Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?
21Who knows the spirit of man, whether it goes upward, and the spirit of the animal, whether it goes downward to the earth?”
22Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?
22Therefore I saw that there is nothing better than that a man should rejoice in his works, for that is his portion; for who can bring him to see what will be after him?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.