Луки 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
1Since many have undertaken to set in order a narrative concerning those matters which have been fulfilled among us,
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
2even as those who from the beginning were eyewitnesses and servants of the word delivered them to us,
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
3it seemed good to me also, having traced the course of all things accurately from the first, to write to you in order, most excellent Theophilus;
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
4that you might know the certainty concerning the things in which you were instructed.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
5There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest named Zacharias, of the priestly division of Abijah. He had a wife of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
6They were both righteous before God, walking blamelessly in all the commandments and ordinances of the Lord.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
7But they had no child, because Elizabeth was barren, and they both were well advanced in years.
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
8Now while he executed the priest’s office before God in the order of his division
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
9according to the custom of the priest’s office, his lot was to enter into the temple of the Lord and burn incense.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
10The whole multitude of the people were praying outside at the hour of incense.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
11An angel of the Lord appeared to him, standing on the right side of the altar of incense.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
12Zacharias was troubled when he saw him, and fear fell upon him.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
13But the angel said to him, “Don’t be afraid, Zacharias, because your request has been heard. Your wife, Elizabeth, will bear you a son, and you shall call his name John.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
14You will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth.
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
15For he will be great in the sight of the Lord, and he will drink no wine nor strong drink. He will be filled with the Holy Spirit, even from his mother’s womb.
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
16He will turn many of the children of Israel to the Lord their God.
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
17He will go before him in the spirit and power of Elijah, ‘to turn the hearts of the fathers to the children,’ and the disobedient to the wisdom of the just; to prepare a people prepared for the Lord.”
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
18Zacharias said to the angel, “How can I be sure of this? For I am an old man, and my wife is well advanced in years.”
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
19The angel answered him, “I am Gabriel, who stands in the presence of God. I was sent to speak to you and to bring you this good news.
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
20Behold, you will be silent and not able to speak until the day that these things will happen, because you didn’t believe my words, which will be fulfilled in their proper time.”
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
21The people were waiting for Zacharias, and they marveled that he delayed in the temple.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
22When he came out, he could not speak to them. They perceived that he had seen a vision in the temple. He continued making signs to them, and remained mute.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
23When the days of his service were fulfilled, he departed to his house.
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
24After these days Elizabeth his wife conceived, and she hid herself five months, saying,
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
25“Thus has the Lord done to me in the days in which he looked at me, to take away my reproach among men.”
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
26Now in the sixth month, the angel Gabriel was sent from God to a city of Galilee named Nazareth,
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
27to a virgin pledged to be married to a man whose name was Joseph, of David’s house. The virgin’s name was Mary.
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
28Having come in, the angel said to her, “Rejoice, you highly favored one! The Lord is with you. Blessed are you among women!”
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
29But when she saw him, she was greatly troubled at the saying, and considered what kind of salutation this might be.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
30The angel said to her, “Don’t be afraid, Mary, for you have found favor with God.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
31Behold, you will conceive in your womb and give birth to a son, and shall name him ‘Jesus.’
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
32He will be great and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give him the throne of his father David,
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
33and he will reign over the house of Jacob forever. There will be no end to his Kingdom.”
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
34Mary said to the angel, “How can this be, seeing I am a virgin?”
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
35The angel answered her, “The Holy Spirit will come on you, and the power of the Most High will overshadow you. Therefore also the holy one who is born from you will be called the Son of God.
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
36Behold, Elizabeth your relative also has conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her who was called barren.
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
37For nothing spoken by God is impossible.”
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
38Mary said, “Behold, the servant of the Lord; let it be done to me according to your word.” Then the angel departed from her.
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
39Mary arose in those days and went into the hill country with haste, into a city of Judah,
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
40and entered into the house of Zacharias and greeted Elizabeth.
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
41When Elizabeth heard Mary’s greeting, the baby leaped in her womb; and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
42She called out with a loud voice and said, “Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb!
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
43Why am I so favored, that the mother of my Lord should come to me?
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
44For behold, when the voice of your greeting came into my ears, the baby leaped in my womb for joy!
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
45Blessed is she who believed, for there will be a fulfillment of the things which have been spoken to her from the Lord!”
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
46Mary said, “My soul magnifies the Lord.
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
47My spirit has rejoiced in God my Savior,
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
48for he has looked at the humble state of his servant. For behold, from now on, all generations will call me blessed.
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
49For he who is mighty has done great things for me. Holy is his name.
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
50His mercy is for generations and generations on those who fear him.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
51He has shown strength with his arm. He has scattered the proud in the imagination of their hearts.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
52He has put down princes from their thrones, and has exalted the lowly.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
53He has filled the hungry with good things. He has sent the rich away empty.
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
54He has given help to Israel, his servant, that he might remember mercy,
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
55as he spoke to our fathers, to Abraham and his offspring forever.”
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
56Mary stayed with her about three months, and then returned to her house.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
57Now the time that Elizabeth should give birth was fulfilled, and she gave birth to a son.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
58Her neighbors and her relatives heard that the Lord had magnified his mercy toward her, and they rejoiced with her.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
59On the eighth day, they came to circumcise the child; and they would have called him Zacharias, after the name of his father.
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
60His mother answered, “Not so; but he will be called John.”
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
61They said to her, “There is no one among your relatives who is called by this name.”
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
62They made signs to his father, what he would have him called.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
63He asked for a writing tablet, and wrote, “His name is John.” They all marveled.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
64His mouth was opened immediately and his tongue freed, and he spoke, blessing God.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
65Fear came on all who lived around them, and all these sayings were talked about throughout all the hill country of Judea.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
66All who heard them laid them up in their heart, saying, “What then will this child be?” The hand of the Lord was with him.
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
67His father Zacharias was filled with the Holy Spirit, and prophesied, saying,
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
68“Blessed be the Lord, the God of Israel, for he has visited and redeemed his people;
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
69and has raised up a horn of salvation for us in the house of his servant David
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
70(as he spoke by the mouth of his holy prophets who have been from of old),
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
71salvation from our enemies and from the hand of all who hate us;
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
72to show mercy toward our fathers, to remember his holy covenant,
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
73the oath which he swore to Abraham our father,
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
74to grant to us that we, being delivered out of the hand of our enemies, should serve him without fear,
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
75in holiness and righteousness before him all the days of our life.
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
76And you, child, will be called a prophet of the Most High; for you will go before the face of the Lord to prepare his ways,
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
77to give knowledge of salvation to his people by the remission of their sins,
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
78because of the tender mercy of our God, by which the dawn from on high will visit us,
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
79to shine on those who sit in darkness and the shadow of death; to guide our feet into the way of peace.”
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
80The child was growing and becoming strong in spirit, and was in the desert until the day of his public appearance to Israel.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.