Луки 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
1He said to the disciples, “It is impossible that no occasions of stumbling should come, but woe to him through whom they come!
2Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
2It would be better for him if a millstone were hung around his neck, and he were thrown into the sea, rather than that he should cause one of these little ones to stumble.
3Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому, й коли покаєть ся, прости йому.
3Be careful. If your brother sins against you, rebuke him. If he repents, forgive him.
4І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.
4If he sins against you seven times in the day, and seven times returns, saying, ‘I repent,’ you shall forgive him.”
5І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
5The apostles said to the Lord, “Increase our faith.”
6Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б шовковинї оцїй: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
6The Lord said, “If you had faith like a grain of mustard seed, you would tell this sycamore tree, ‘Be uprooted and be planted in the sea,’ and it would obey you.
7Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
7But who is there among you, having a servant plowing or keeping sheep, that will say when he comes in from the field, ‘Come immediately and sit down at the table’?
8А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
8Wouldn’t he rather tell him, ‘Prepare my supper, clothe yourself properly, and serve me while I eat and drink. Afterward you shall eat and drink’?
9Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
9Does he thank that servant because he did the things that were commanded? I think not.
10Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нїкчемні; бо, що повинні зробити, зробили.
10Even so you also, when you have done all the things that are commanded you, say, ‘We are unworthy servants. We have done our duty.’”
11І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галилеї,
11As he was on his way to Jerusalem, he was passing along the borders of Samaria and Galilee.
12і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
12As he entered into a certain village, ten men who were lepers met him, who stood at a distance.
13І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
13They lifted up their voices, saying, “Jesus, Master, have mercy on us!”
14І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.
14When he saw them, he said to them, “Go and show yourselves to the priests.” As they went, they were cleansed.
15Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
15One of them, when he saw that he was healed, turned back, glorifying God with a loud voice.
16і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.
16He fell on his face at Jesus’ feet, giving him thanks; and he was a Samaritan.
17Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?
17Jesus answered, “Weren’t the ten cleansed? But where are the nine?
18Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
18Were there none found who returned to give glory to God, except this foreigner?”
19І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.
19Then he said to him, “Get up, and go your way. Your faith has healed you.”
20Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
20Being asked by the Pharisees when God’s Kingdom would come, he answered them, “God’s Kingdom doesn’t come with observation;
21анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
21neither will they say, ‘Look, here!’ or, ‘Look, there!’ for behold, God’s Kingdom is within you.”
22Рече ж до учеників: Прийдуть днї, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого видїти, та й не побачите.
22He said to the disciples, “The days will come when you will desire to see one of the days of the Son of Man, and you will not see it.
23І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдїть і не ганяйтесь.
23They will tell you, ‘Look, here!’ or ‘Look, there!’ Don’t go away or follow after them,
24Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
24for as the lightning, when it flashes out of one part under the sky, shines to another part under the sky, so will the Son of Man be in his day.
25Перше ж мусить Він багато терпіти, й відцураєть ся Його рід сей.
25But first, he must suffer many things and be rejected by this generation.
26І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сина чоловічого.
26As it was in the days of Noah, even so it will also be in the days of the Son of Man.
27Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усїх.
27They ate, they drank, they married, and they were given in marriage until the day that Noah entered into the ship, and the flood came and destroyed them all.
28Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
28Likewise, even as it was in the days of Lot: they ate, they drank, they bought, they sold, they planted, they built;
29которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сїркою з неба та й вигубило всїх.
29but in the day that Lot went out from Sodom, it rained fire and sulfur from the sky and destroyed them all.
30Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
30It will be the same way in the day that the Son of Man is revealed.
31Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
31In that day, he who will be on the housetop and his goods in the house, let him not go down to take them away. Let him who is in the field likewise not turn back.
32Спогадайте Лотову жінку.
32Remember Lot’s wife!
33Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
33Whoever seeks to save his life loses it, but whoever loses his life preserves it.
34Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
34I tell you, in that night there will be two people in one bed. One will be taken and the other will be left.
35Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
35There will be two grinding grain together. One will be taken and the other will be left.”
36Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
no verse 36 in this text
37І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.
37They, answering, asked him, “Where, Lord?” He said to them, “Where the body is, there the vultures will also be gathered together.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.