Луки 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.
1He also said to his disciples, “There was a certain rich man who had a manager. An accusation was made to him that this man was wasting his possessions.
2І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай менї перелїк з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником.
2He called him, and said to him, ‘What is this that I hear about you? Give an accounting of your management, for you can no longer be manager.’
3Каже ж у собі приставник: Що менї робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.
3“The manager said within himself, ‘What will I do, seeing that my lord is taking away the management position from me? I don’t have strength to dig. I am ashamed to beg.
4Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої.
4I know what I will do, so that when I am removed from management, they may receive me into their houses.’
5І покликавши кожного з довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?
5Calling each one of his lord’s debtors to him, he said to the first, ‘How much do you owe to my lord?’
6Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.
6He said, ‘A hundred batos of oil.’ He said to him, ‘Take your bill, and sit down quickly and write fifty.’
7Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшеницї. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.
7Then he said to another, ‘How much do you owe?’ He said, ‘A hundred cors of wheat.’ He said to him, ‘Take your bill, and write eighty.’
8І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріщі над синів сьвітла в родї своїм.
8“His lord commended the dishonest manager because he had done wisely, for the children of this world are, in their own generation, wiser than the children of the light.
9І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.
9I tell you, make for yourselves friends by means of unrighteous mammon, so that when you fail, they may receive you into the eternal tents.
10Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.
10He who is faithful in a very little is faithful also in much. He who is dishonest in a very little is also dishonest in much.
11Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?
11If therefore you have not been faithful in the unrighteous mammon, who will commit to your trust the true riches?
12І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?
12If you have not been faithful in that which is another’s, who will give you that which is your own?
13Жаден слуга не може двом панам служити: або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.
13No servant can serve two masters, for either he will hate the one and love the other; or else he will hold to one and despise the other. You aren’t able to serve God and Mammon.”
14Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.
14The Pharisees, who were lovers of money, also heard all these things, and they scoffed at him.
15І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми, Бог же знає серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.
15He said to them, “You are those who justify yourselves in the sight of men, but God knows your hearts. For that which is exalted among men is an abomination in the sight of God.
16Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобуває його.
16“The law and the prophets were until John. From that time the Good News of God’s Kingdom is preached, and everyone is forcing his way into it.
17Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.
17But it is easier for heaven and earth to pass away than for one tiny stroke of a pen in the law to fall.
18Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
18“Everyone who divorces his wife and marries another commits adultery. He who marries one who is divorced from a husband commits adultery.
19Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив що-дня пишно.
19“Now there was a certain rich man, and he was clothed in purple and fine linen, living in luxury every day.
20Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,
20A certain beggar, named Lazarus, was taken to his gate, full of sores,
21і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого; тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.
21and desiring to be fed with the crumbs that fell from the rich man’s table. Yes, even the dogs came and licked his sores.
22Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же й багатир і поховали його.
22The beggar died, and he was carried away by the angels to Abraham’s bosom. The rich man also died and was buried.
23І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лонї його.
23In Hades, he lifted up his eyes, being in torment, and saw Abraham far off, and Lazarus at his bosom.
24І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.
24He cried and said, ‘Father Abraham, have mercy on me, and send Lazarus, that he may dip the tip of his finger in water and cool my tongue! For I am in anguish in this flame.’
25Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.
25“But Abraham said, ‘Son, remember that you, in your lifetime, received your good things, and Lazarus, in the same way, bad things. But here he is now comforted and you are in anguish.
26Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотїли перейти звідсїля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
26Besides all this, between us and you there is a great gulf fixed, that those who want to pass from here to you are not able, and that no one may cross over from there to us.’
27Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
27“He said, ‘I ask you therefore, father, that you would send him to my father’s house—
28маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
28for I have five brothers—that he may testify to them, so they won’t also come into this place of torment.’
29Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
29“But Abraham said to him, ‘They have Moses and the prophets. Let them listen to them.’
30Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.
30“He said, ‘No, father Abraham, but if one goes to them from the dead, they will repent.’
31Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.
31“He said to him, ‘If they don’t listen to Moses and the prophets, neither will they be persuaded if one rises from the dead.’”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.